«Рішення без осмислення їхнiх наслідків»

Між Москвою і Лондоном по-новому спалахнув скандал навколо діяльності в Росії доброчинної організації British Council (Британська рада), що патронується британською королевою Єлизаветою II. Російський МЗС назвав «умисною провокацією» нинішню діяльність регіональних відділень Британської ради, створеної для просування британської освіти і культури за кордоном, сприяння у вивченні англійської мови. Російська влада вимагала закриття регіональних відділень Британської ради з 1 січня, доки не буде уточнено правовий статус організації.

У понеділок британського посла Тоні Брентона викликали до МЗС і вказали на те, що Британська рада діє в Росії з порушенням російського законодавства, що рада не отримала — і не запитувала — згоди російської влади на відкриття центрального офісу і його регіональних відділень. Проте Брентон заявив, що «Британська рада працює цілком легально і продовжуватиме працювати, а будь-які дії Росії проти неї розглядатимуться як порушення міжнародного права».

В інтерв’ю Рейтер директор Північно-Західного відділення Британської ради Стівен Кіннок також заявив, що дозвіл раді не потрібен. «Ми діємо... на засадах Віденської конвенції 1973 року і російсько-британських культурних угод 1995 року, що дає нам підставу для роботи в Санкт-Петербурзі і, безсумнівно, в Єкатеринбурзі, Москві і по всій Росії», — наголосив він.

Незважаючи на це, на Смоленській площі заявили, що готують щодо ради низку заходів «адміністративного і правового впливу». Як розказав офіційний представник зовнішньополітичного відомства Михаїл Каминін, «найближчим часом буде здійснено необхідні процедури зі стягнення податкової заборгованості відділення Британської ради в Санкт-Петербурзі». Російська сторона не видаватиме віз новим співробітникам, що вирушають на роботу до генконсульств у Санкт-Петербурзі і Єкатеринбурзі для забезпечення діяльності культурного інституту, і продовжувати акредитацію нинішнім працівникам.

Відносини Лондона і Москви давно ускладнено низкою суперечностей, включаючи взаємні вимоги про екстрадицію підозрюваних у політичних вбивствах і тероризмі та звинувачення в шпигунстві. Що від чергового загострення може виграти російська сторона і пересічні громадяни? Про це в коментарі російського експерта.

КОМЕНТАР

Лілія ШЕВЦОВА, провідний науковий співробітник Московського центру Карнегі:

— З одного боку, дійсно, в даному питанні існують юридичні речі, в яких треба розібратися. Але, загалом, вся проблема з Британською радою має політичне підгрунтя, чого, до речі, і не приховує російське міністерство іноземних справ, яке вустами своїх представників визнає, що вся ця історія має, передусім, політичне коріння. Навіть якщо є якісь невизначеності юридичного оформлення діяльності Британської ради, якщо є неясності, то завжди можна сісти за круглий стіл, з’ясувати і вирішити ці питання. Але з російського боку відсутнє бажання це робити і з’ясовувати. Є тільки бажання загострювати проблему. Зараз ми просто перебуваємо в періоді, коли відносини з Великою Британією використовуються для створення образу ворога із Заходу. Сьогодні — це Британія, учора — це була Україна, позавчора — Грузія, завтра — це може бути знову Естонія або США. Це зовнішня політика, яка використовується передусім у внутрішніх цілях. Це також є результатом непрофесіоналізму, а також відображенням комплексу російської дипломатії і російської еліти.

Від такого протистояння російські громадяни нічого не виграють. Навпаки погіршення відносин, яке явно прослідковується, з однією з провідних держав Європи відіб’ється і на обмінах, і на отриманні віз. А це, безсумнівно, передусім ударить по суспільству. Адже так чи інакше представники еліти подорожуватимуть із столиці до столиці. Але якщо британці, дійсно, підуть на принцип, то погіршення відносин, звичайно, торкнеться і долі російського бізнесу у Великій Британії і Шенгенської зони, а також пільгового візового режиму для тих трьох сотень тисяч російських громадян, які живуть у Лондоні.

Я не знаю, про що думає Кремль, йдучи на протистояння з Лондоном. Мені здається, що в Кремлі приймаються рішення без осмислення їхнiх наслідків. Як каже Черномирдін: хотіли як краще, а вийшло як завжди. Тим більше, що в нинішній ситуації тимчасової зміни влади, я не думаю, що там люди серйозно замислюються про наслідки своєї політики. Фактично все робиться задля майбутніх виборів. А тепер відступитися, скажімо, для російського керівництва у відносинах з Великою Британією це було б виявом м’якотілості, чого воно хоче уникнути.

Культурна війна

Російсько-британські дипломатичні пристрасті, які напружилися ще 2006 року, після отруєння полонієм-210 противника Кремля Олександра Литвиненка, ніяк не бажають остигати.

Учора Москва підняла їхню температуру ще на декілька градусів, обрушившись на Лондон за відмову закрити свої культурні місії в регіонах і загрожуючи вжити «адміністративних і юридичних заходів» проти британських дипломатів у Росії. Лондон відступитися не побажав, знову відкривши після святкових канікул відділення Британської ради в Санкт-Петербурзі та Єкатеринбурзі.

Кремль не звик до такої непокори, що, безсумнівно, додало жорсткості озвученій учора відповіді. У грудні російська влада заявила, що в 1990 роки відділення ради за межами Москви не були належно зареєстровані, не мають права на дипломатичний статус і/або не платять податки — і зажадали закрити їх до 1 січня цього року. Ні для кого не є секретом, що саме додало такого серйозного прискорення атаці на позиції Британської ради, початої антизахідним міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Найвисокопоставленішi російські урядовці пов’язують її зі спробами Великої Британії домогтися видачі колишнього агента КДБ Андрія Лугового, місяць назад обраного до Думи за списком партії, дружньої президентові Володимиру Путіну. Британська поліція звинувачує Лугового в убивстві Литвиненка. Коли Кремль відповів на прохання про його екстрадицію відмовою, британська влада вислала з країни чотирьох російських дипломатів. Росіяни зробили те ж саме — а через деякий час продовжили почате, на цей раз узявшись, у числі іншого, і за Британську раду. Місяць тому в російському МЗС пообіцяли, що для забезпечення виконання цього наказу «танки підганяти ніхто не буде». Що ж, і на тому спасибі. Росіяни пропонують свій вихід із ситуації, яка створилася — перереєструвати раду як неурядову організацію. Що, судячи з укоріненої останнім часом у Росії практики, означатиме ту ж смерть, тiльки повільнiшу. Під тиском Кремля зуміло встояти зовсім мало НУО — і російських, і іноземних.

Якраз зараз Кремль зайнявся переслідуванням групи «Голос Беслана», сформованої для захисту прав жертв терористичного акту, скоєного в одному з південних міст Росії 2004 року. Вже цього тижня прокуратура планує пред’явити її членам звинувачення в «наклепі на адресу представників влади» та «приниженні національної гордості» згідно з новим законом, відомим своїм вельми широким тлумаченням поняття «екстремізм». «Голос Беслана» звинуватив президента Путіна в злочинній бездіяльності, яка призвела до смерті 330 людей під час теракту.

Британська рада принаймні може закликати на свій захист міжнародне право та дипломатичну недоторканність. Проте зростання рівня ксенофобії в Росії й натовпи молодих путінських штурмовиків, які вільно ходять вулицями — все це змушує британців обережно ставитися до захисту ради та її працівників.

«Нам уже доводилося працювати в складній обстановці, наприклад, у ПАР за часів апартеїду та в Китаї після різанини на майдані Тяньаньмень, але щоб нас втягували в подібні політичні справи — це унікальний випадок», — заявила одна з керівникiв ради Кейт Бард у інтерв’ю The Moscow Times. Ласкаво просимо до Путінстану.