«Рівень готовності ЗСУ не є критерієм надання ПДЧ»

40 вищих офіцерів Військового комітету (ВК) НАТО, а також 30 військовослужбовців — представників держав-членів Альянсу, але які не входять у військовий орган НАТО. У складі такої делегації ВК НАТО протягом 18—19 квітня перебував у Львові, де вперше в історії відбулося його планове виїзне засідання на рівні військових представників. Чим запам’ятався цей візит? І що він означає?

ЩО ТАКЕ ВІЙСЬКОВИЙ КОМІТЕТ НАТО?

Отож, Військовий комітет НАТО — це найвищий військовий орган альянсу, що є основним джерелом військових рад для Північноатлантичної ради (ПАР) з військової політики і стратегії. ВК несе відповідальність за переведення політичних рішень, які ухвалює ПАР, до воєнного напряму. Він також розробляє стратегічну політику і концепції та готує щорічну довгострокову оцінку сил і можливостей країн і районів, що становить ризик для інтересів НАТО. Військовий комітет складається з старших військових офіцерів (зазвичай тризіркових генералів або адміралів) з країн-членів НАТО, які служать постійними військовими представниками своїх країн у НАТО і, таким чином, представляють своїх начальників генеральних штабів.

ЯКА БУЛА МЕТА І ПРОГРАМА ВІЗИТУ?

Метою планового виїзного засідання було продовження військово-політичного діалогу між Україною та НАТО, обговорення пріоритетних напрямів розвитку військового співробітництва та ознайомлення делегації НАТО зі змінами безпекової ситуації в Україні та навколо її кордонів.

За два дні візиту делегація НАТО відвідала Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та Яворівський навчальний полігон. І, власне, відбулося виїзне засідання Військового комітету, яке проходило у спільному форматі з державами-партнерами. Україну представляв начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко. Також слід відзначити, що участь у засіданні взяв перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг.

До речі, у ці дні до Львова завітав і голова Представництва НАТО в Україні Александер Вінніков, який провів зустрічі із міським головою та головою Львівської облдержадміністрації.

«ЖОДНА З ДЕРЖАВ ЗА ОСТАННІ ДВАДЦЯТЬ РОКІВ НЕ БУЛА В СИТУАЦІЇ, В ЯКІЙ ЗАРАЗ ПЕРЕБУВАЄ УКРАЇНА»

Основним публічним спікером від делегації був голова Військового комітету НАТО, чеський генерал Петр ПАВЕЛ. У інтерв’ю для «УНІАН» перед візитом він зауважив, що оцінка рівня готовності Збройних сил України не є критерієм для надання країні Плану дій щодо членства в НАТО: «Якщо нас як військових попросять надати військову пораду (надавати чи ні Україні ПДЧ), то це буде йтися про рівень співпраці, про рівень готовності українських сил. Це ми можемо надати навіть зараз. Ми можемо надати доповідь про стан готовності українських сил у будь-який час. Тому що нам відомо, де ми перебуваємо, де є проблеми, які виклики. Це не критерії для надання ПДЧ. Тому що це — не умова. Надання ПДЧ — це політичне рішення, яке не ґрунтується на військових рекомендаціях.

Жодна з держав за останні двадцять років не була в ситуації, в якій зараз перебуває Україна. Ситуація для кожної країни — унікальна. Наприклад, коли моя країна (Чехія), Польща й Угорщина приєдналися у 1999 році, ситуація в усіх трьох країнах була порівнянною. Ми були частиною процесу «Партнерства заради миру», ми працювали над розвитком стандартів, збільшуючи взаємосумісність, і потім ми отримали ПДЧ як певного кшталту напрям у підготовці до членства. З Україною сьогодні у нас є значно більша співпраця, ніж це було у всіх цих трьох країн у період роботи щодо наближення до членства. ПДЧ — це, більш-менш, політичний інструмент, щоб позначити рівень прагнень і, певним чином, визначити період, який залишився між «сьогодні» і потенційним членством».

Для України отримання ПДЧ — важливе завдання на шляху до вступу в НАТО. Водночас у вищезгаданому інтерв’ю Петр Павел висловив сумнів у тому, що ПДЧ змінить рівень співпраці з Україною: «Для нас зміни, якщо вони і будуть, то будуть дуже незначними, тому що, як я сказав, рівень співпраці, її обсяг і глибина вже зараз дуже значні, й дуже складно додати щось нове. Тому будь-яке обговорення щодо надання ПДЧ буде проходити на політичному рівні.

Надання ПДЧ має бути після того, як країна досягне певного рівня реформ. Коли я беру участь у засіданні Комісії Україна — НАТО, ми все чуємо за столом, що в плані реформ є ще куди йти. Я вірю, що коли прогрес досягне того рівня, який буде прийнятним для політичного рішення надати ПДЧ, тоді з цього приводу буде консенсус».

«БУДЕМО ПРОДОВЖУВАТИ РОБОТУ У ПИТАННЯХ НАДАННЯ ЗБРОЇ УКРАЇНІ»

Також під час свого короткого виступу у Львові, як передає Радіо Свобода, голова ВК НАТО Петр Павел зауважив: «Військовий комітет НАТО продовжуватиме підтримувати Україну і також надаватиме необхідні для цього інструменти й організовуватиме заходи. Військовий комітет потрібно розглядати як повну підтримку України, і ми також будемо продовжувати роботу в питаннях надання зброї Україні».

Після повернення зі Львова Військовий комітет НАТО відзвітує про результати візиту до України Північноатлантичній раді.