Росiя: підтримки демократії не передбачається

Сенат США має намір відмовитися від фінансування навчальних програм у Росії, країнах СНД і на Балканах. Остання кампанія переслідування Володимиром Путіним свого імовірного політичного опонента, нафтового мільярдера Михайла Ходорковського, продемонструвала, що в Росії не прижилися ані демократія, ані капіталізм. Сумно, але те ж саме є вірним і стосовно багатьох російських сусідів.

Усюди в державах Центральної Азії, таких, як Казахстан, в Україні та на Балканах ті, хто підтримує вільні вибори, вільну пресу та вільне підприємництво, змушені боротися зі страхітливим військом противників, від кримінальних синдикатів до відродженої секретної поліції. Допомога, яку можуть надавати США ліберальним політикам, незалежним журналістам і молодим підприємцям цього регіону, не безмежна — однак одна із тих небагатьох речей, які Америці вдалося зробити добре, нині в небезпеці. Посилаючись на рамки бюджету, сенат США має намір скасувати фінансування програм обміну й навчання в Росії, колишньому Радянському Союзі та на Балканах — вкрай недалекоглядне рішення.

Після краху комунізму три американських адміністрації активно працювали в ім’я створення вільних ринків та інститутів у Східній Європі та Центральній Азії, виплачуючи стипендії студентам і професорам, організовуючи обмін і навчальні програми для бізнесменів, жінок, журналістів, вчителів і представників інших професій, які можуть зробити внесок у побудову відкритішого суспільства. Тисячі студентів російських вищих навчальних закладів побували у США; молоді підприємці отримали можливість попрацювати стажистами в американських компаніях. Активісти вчилися проводити кампанії проти торгівлі людьми та поширення СНІДу. Незалежні журналісти та вчителі-новатори отримували рекомендації й обладнання.

Ці програми викликали роздратування у колишніх офіцерів КДБ, які зараз домінують в адміністрації Путіна, а також в інших місцевих автократів. Вони правильно сприймають ці програми як такі, що пропагують західні ідеї й американський вплив. Згортаючи на наполягання Путіна інші програми допомоги, адміністрація Буша проте домагалася того, щоб у бюджеті наступного року було передбачено $100 млн. на євроазіатські програми обміну досвідом. Навіть ця сума була менша за ту, яку витрачали на ті ж самі потреби у попередні роки, на 25%. Френк Вульф, який очолює підкомітет палати представників із питань законодавства, підтримав вимогу адміністрації, однак підкомітет сенату на чолі з сенатором Джаддом Греггом взагалі викреслив цю статтю витрат.

Що примітно, Грегг визнав, що ці програми «приносять хороші результати», однак поскаржився на те, що нині ці кошти потрібні на іншому напрямі — для нових програм на Близькому Сході. Фактично слова сенатора слід розуміти так: якщо США збираються підтримувати демократію на Близькому Сході, вони повинні припинити робити це в Росії, Україні та Сербії. Подібна логіка, звісно, принесе задоволення Путіну — але керівництво конгресу має її відкинути.

ДО РЕЧІ

Відомий підприємець і філантроп Джордж Сорос пожертвував $5 млн. до фонду організації, яка фінансує політичних противників президента США Джорджа Буша. Сорос заявив, що Америка під керівництвом Буша є загрозою світу, риторика Буша нагадує йому риторику нацистів і комуністів, і тому він повинен зупинити Буша. Раніше Сорос вкрай неохоче жертвував гроші американським політикам. Джордж Сорос має неофіційні титули «Моцарта біржі» та «людини, яка обрушила фунт стерлінгів». Сороса називають також людиною, спекуляції якої сприяли дестабілізації економік країн Азії та Латинської Америки. Він перебуває під впливом ідей філософа Карла Поппера, творця концепції відкритого суспільства. Сорос також підтримує рух антиглобалістів й активно займається добродійністю. Тривалий час його фонд «Відкрите Суспільство» активно підтримував різні наукові й гуманітарні програми у колишньому СРСР. Загалом на різні благодійницькі проекти у країнах колишнього СРСР та Східної Європи Сорос витратив $5 млрд., повідомив Washington ProFile.