«Росіяни змушені враховувати думку Туреччини. Але...»

Позавчора Київ приймав із офіційним візитом Президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, який зустрівся з  українським Президентом Петром Порошенком. За результатом зустрічі було підписано низку угод, протоколів і меморандумів. Зокрема, як повідомляє Адміністрація Президента, було підписано угоду про внесення змін до Угоди про взаємне сприяння та захист інвестицій між Урядом України та Урядом Турецької Республіки. Крім того, укладено контракти між українськими та турецькими компаніями в оборонній сфері.

На спільній прес-конференції Петро Порошенко наголосив, що цього року відзначатимемо 25-ту річницю відносин між Туреччиною й Україною, адже за цей час наші країни вийшли на рівень стратегічного партнерства. За його словами, Туреччина увійшла у топ-5 торговельних українських партнерів та топ-10 іноземних інвесторів в Україні.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган назвав Україну ключовою країною «у справі стабільності безпеки та миру регіону». Він також нагадав, що 2015 року вони разом з українським президентом поставили за мету до 2023 року збільшити  товарообіг між нашими країнами — до 10 млрд доларів.

Турецький президент під час прес-конференції неодноразово наголошував, що Анкара продовжуватиме підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України, включно з Кримом, не визнає незаконної анексії півострова і підтримуватиме питання кримських татар на міжнародному порядку денному.

Варто додати, що під час прес-конференції турецького президента запитали й про нещодавній конфлікт між Анкарою та Вашингтоном, що призвів до призупинення взаємної видачі віз громадянам. «Нам сумно, що посольство в Анкарі ухвалило таке рішення і застосовує його... Туреччина — це правова держава. Ми не якесь там плем’я і не племінна держава. Й хоч який би було оприлюднено ними текст, обов’язково і негайно на принципах взаємності дзеркальний текст буде застосовано до них і Турецькою Республікою», — так прокоментував інцидент Ердоган.

«ТУРЕЧЧИНА МОЖЕ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ГАРАНТІЇ ТОГО, ЩО ПІВДЕНЬ ЗАЛИШАТИМЕТЬСЯ ДЛЯ УКРАЇНИ ДРУЖНІМ»

Iгор СЕМИВОЛОС, виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень:

— Я оцінюю зустріч президентів України та Туреччини позитивно. Сьогодні така співпраця вкрай необхідна. Туреччина нам необхідна як країна, як партнер, як союзник, якщо можливо,  стратегічний партнер. Була заява і на сьогодні стає очевидним, що саме Туреччина значною мірою може забезпечити для нас безпеку та гарантії того, що південь залишатиметься для України дружнім. Крім того, не слід забувати, що Туреччина важлива країна в Чорному та Середземному морях. Туреччина сьогодні може виступати як наш друг, зокрема й перед Росією, для захисту інтересів українців та кримських татар.

Щодо заявленого збільшення товарообігу між Україною і Туреччиною — це не проблема. Враховуючи те, що 2013 року товарообіг між нашими країнами становив приблизно 3,5 млрд доларів, то потроїти теперішній, який становить десь 1,5 млрд, не так складно. У нас є всі можливості для того, щоб це зробити.

Зрозуміло, що товарообіг значною мірою позначається на модальності відносин. Якщо Росія і Туреччина мають товарообіг 15 млрд, за умови, що він відчутно просів за рік санкцій, то можна побачити, що український у десять разів менший. Якщо товарообіг зростатиме, то і модальність наших відносин з Туреччиною зростатиме. Нам легше переконувати наших турецьких партнерів у важливості стримування тих чи тих думок щодо країни-окупанта. Якщо товарообіг незначний, то у нас не буде достатньо груп інтересів у Туреччині, які виступали б нашими промоутерами перед Ердоганом, партією АКP (Партія справедливості та розвитку. — Ред.). Це пряма залежність і слід зробити все для того, щоб збільшити цей товарообіг.

Якщо говорити про український експорт, ми маємо замінити перелік товарів, які ми досі експортуємо до Туреччини, де левова частка — метал і товари з металу. Чим більше в цій частці буде технологічного виробництва, хай-теку, спільних підприємств з виробництва літаків, співпраці в атомній енергетиці, ракетобудуванні, тим краще буде нам. Тому що те, що ми маємо, не дає можливості швидко збільшити наш експорт. Натомість є чітка сентенція, що турецький імпорт зростає доволі непогано: 10% на рік, тому вони більше зацікавлені, щоб український ринок був для них відкритий.

Що стосується питання кримських татар, то це важливо, що президенти його обговорили. Я згадаю моніторингову місію 2015 року, яка  значною мірою вплинула на формування міжнародної позиції щодо кримських татар. Ця місія зробила серйозні висновки з ситуації, яка склалася в Криму. Очевидно, що подібні місії потрібні, і ми можемо здійснювати такі місії, але турки можуть і постійно мають тримати ситуацію під контролем хоча б для того, щоб не допускати російського свавілля. Тому це дуже важливо.

Проте треба розуміти обмеження. Не варто чекати, що Ердоган зможе натиснути на Путіна і він виконає всі вимоги турецького президента. Це малоймовірно, але росіяни змушені враховувати точку зору Туреччини. І бажано, щоб точка зору Туреччини була дружня до України.

«МИ ХОТІЛИ БАЧИТИ ВІД ТУРЕЧЧИНИ ВІЙСЬКОВУ І ФІНАНСОВУ ПІДТРИМКУ»

Георгій ЛОГВIНСЬКИЙ, народний депутат України, віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи:

— Хотілося б, щоб форма захисту Туреччиною кримських татар була більш дієвою й ефективною. Не можу назвати її такою, що досягла своєї мети і завдань. Але, з іншого боку, безумовно, ми не можемо недооцінювати ту допомогу, яка сьогодні надається і кримським татарам, і Україні, зокрема в питаннях, пов’язаних із захистом територіальної цілісності. Наприклад, кораблі, які незаконно входять у Крим. Наразі у нас є попередня домовленість із Туреччиною про те, що вони затримуватимуть ці кораблі і сприятимуть. На міжнародному рівні турецька делегація по-різному поводиться в ПАРЕ, але в питаннях територіальної цілісності, Криму і захисту кримських татар вони виконують ці завдання абсолютно. Саме цьому наголосив Ердоган.

З іншого боку, якщо ми торкаємося теми того, що би ми хотіли бачити від Туреччини, — це військову і фінансову підтримку в питаннях, пов’язаних із корінним народом — кримськими татарами, контролем над певними морськими територіями. Думаю, що Росії було б абсолютно непросто вирішувати багато проблем, якби Туреччина більш ефективно підставила нам плече і застосувала жорсткіші методи. Проте жорсткі методи в дипломатії бувають дуже рідко, але ми на них сподіваємося.

Будь-яка співпраця з міжнародними партнерами на такому рівні, як Туреччина, є позитивною. Моя думка полягає в тому, що турецька сторона поводиться дуже акуратно, тому що, наприклад, військова база Росії перебуває у безпосередній близькості до Туреччини. Разом із цим Туреччина — самостійна і самодостатня країна, яка може не приховувати своєї позиції, а доводити. Мені здається, що на цей рівень вони ще не перейшли. В усьому іншому ми вдячні за співпрацю в різних сферах.