Російські війська в Приштині: політика відчаю чи виважений розрахунок?

Саме в цьому аеропорту натовське командування в краї планувало розмістити свою штаб-квартиру. І хоча британці контролюють більшу частину Приштини, росіяни «врізалися» в саму «серцевину» позицій НАТО. Адже аеропорт у Приштині — єдиний у провінції, який може приймати великі транспортні літаки.

Введення російських військ до столиці Косово стало неприємним сюрпризом для НАТО. Адже, згідно з їхніми планами, 10 тисяч російських миротворців не повинні були отримати особливої зони відповідальності в Косово і мали розміщуватися в зонах, відповідальність за які нестимуть американці, британці, німці, італійці та французи. Напружені переговори, які проводив протягом вік-енду заступник держсекретаря США Строуб Телботт в Москві, не принесли, власне, ніякого результату. Росіяни наполягають на тому, щоб їм було виділено зону відповідальності (можливо, не в Приштині). Не дала результату і майже годинна телефонна розмова президента США Білла Клінтона із його російським колегою Борисом Єльциним. Прес- служба російського президента стверджує, що російські війська залишаться в Приштині доти, поки не буде вирішено всі спірні питання, а планують вони це зробити під час зустрічі Єльцина із лідерами провідних країн Заходу в Кельні наприкінці цього тижня.

Попри всі дипломатичні заяви Заходу про «прогрес» на переговорах із Москвою, ситуація залишається дуже напруженою. Росія в односторонньому порядку вирішила «відвоювати собі місце під сонцем» у Косово.

Напередодні «кидка на Приштину» московська «Независимая газета» опублікувала статтю «Про політику відчаю», в якій стверджується, що нині «Росія може кинутися в розпачливі зовнішньополітичні починання», «спробувати дещо радикальне».

Найближчий час покаже: чи згодиться Захід шукати із Росією компроміс і як результат визнати значно серйознішу роль Москви у врегулюванні на Балканах, аніж планували відвести їй у Вашингтоні та Брюсселі. А чи російські дії призведуть до загального погіршення відносин між Москвою і Заходом, до відновлення збройного протистояння між ними. І не лише на Балканах. У Києві ж, здається, ця ситуація не викликає ані занепокоєння, ані навіть щирої зацікавленості. Принаймні вчора жодної офіційної реакції на «приштинське протистояння» ані з боку президентської адміністрації, ані Міністерства закордонних справ не було.

А між тим американські, британські, німецькі, італійські, французькі миротворці займають визначені для них планом НАТО позиції у Косово, албанське населення, яке збереглося в Косово, вітає їх як визволителів, повідомляє АП. Югославські війська виводяться із провінції.

Поки що збройні інциденти пережили лише німці, колону військ яких обстріляли снайпери. Окрім того, невідомі злочинці вбили трьох німецьких журналістів.

КОМЕНТАР

Мухамет МУСТАФА, президент Приштинського інституту дослідження розвитку (який тимчасово розміщується в Македонії), сказав кореспонденту «Дня», що «поведінка росіян у Косово може лише посилити тертя в краї». Те, чого вимагає Росія — мати власний сектор відповідальності і власне командування над своїми миротворцями в Косово, вважає Мустафа, було б найгіршим з усіх можливих рішень, це б призвело до етнічного поділу Косово та поглиблення етнічних конфліктів у краї. «Ми сподіваємося, — сказав косовський політолог, — що на російсько-американських переговорах буде знайдено спосіб розв'язати цю проблему, зберігши єдине командування над миротворчими військами. Інакше — існує велика вірогідність виникнення «холодної війни» на балканському просторі, що аж ніяк не сприятиме ні відбудові економіки, ні політичному врегулюванню на Балканах».