Перейти до основного вмісту

Саміт «невизначеності»

Західні ЗМІ – про зустріч країн Східного партнерства з ЄС у Ризі
22 травня, 16:19
Президент Латвії Андріс Берзіньш та президент України Петро Порошенко | Фото Reuters

У публікаціях про саміт Східного партнерства британські ЗМІ приділили більше уваги приїзду до Риги прем’єр-міністру Британії Девіду Кемерону. Утім, одне з провідних видань The Independent, напередодні зустрічі, подало досить детальний матеріал про значення цього саміту в контексті війни в Україні. «Трагедія України кидає тінь на саміт ЄС» – йдеться в назві. «Якщо і будуть якісь розбіжності, то вони будуть стосуватися Росії», – наголошується в тексті.

Газета наголошує, що попри три балтійські країни та Польщу, які є найбільш завзятими захисниками України, настрій саміту в Ризі – «сумніший і мудріший», ніж це було раніше. На думку видання, у Ризі «стара» Європа взяла гору над «новою».

«Колишні країни СРСР прийняли обмежену європейську перспективу» – під таким заголовком розміщено статтю на порталі Euobserver.com. У матеріалі йдеться, що саміт Східного партнерства, який завершується сьогодні в Ризі, сфокусувався на «європейських прагненнях» України, Грузії та Молдови.

«Ці три країни, чиї відносини з ЄС вже значно глибші, чим у Вірменії, Білорусі та Азербайджану – трьома іншими країнами партнерства – тиснуть на ЄС, щоб він пообіцяв їм у майбутньому членство в Євросоюзі», – йдеться в тексті.

Портал також зазначає, що Київ та Тбілісі очікують запровадження безвізового режиму з ЄС у наступному році. «Однак ЄС, побоюючись свого подальшого розширення і роздратування Росії, дав чітко зрозуміти, що він не поспішатиме з цим питанням», – пише Euobserver.

Видання також цитує неназваного єврочиновника, який заявив, що Росія дуже часто згадувалася в кулуарах саміту – зважаючи на її тиск на сусідні країни та «окупацію українських територій».

Французьке агентство АFP новину з Риги подало під таким заголовком: «Ангела Меркель провела жорстку лінію на саміті ЄС зі східними партнерами». Канцлер Німеччини заявила, що східним країнам-партнерам ЄС не варто багато чого очікувати від Брюсселя, а Росія, якщо вона хоче повернутися до клубу G7, має піти з України, йдеться в матеріалі. «У той же час, Меркель, яка відіграла ключову роль в мирному врегулюванні ситуації в Україні, відзначила, що у Росії немає причини боятися близьких відносин між блоком з 28-країн та шістьма пострадянськими країнами», – зазначає АFP.

Агентство також пише, що криза в Україні виявила глибокі розбіжності в ЄС щодо того, «як поводитися з Росією». Так, Верховний представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні вірить у те, що треба знайти modus Vivendi з Москвою, а деякі країни-члени, як Британія, закликають не показувати слабкість, особливо у питаннях, які стосуються санкцій проти Росії, підкреслює AFP.

Портал Times of Malta пише про участь мальтійського прем’єра Джозефа Муската в Ризькому саміті. У матеріалі також приділяється значна увага й Україні. «Український Президент Петро Порошенко наполягав, що його «не розчарував» проект спільної декларації, яка тільки підтвердила «європейські прагнення». Але він підкреслив, що «перспектива» членства в ЄС лишається головною метою», – говориться в тексті. Сайт також відзначає небажання ЄС виступати проти Росії, провокувати президента Володимира Путіна будь-якими жестами у бік колишніх пострадянських країн.

Міжнародна редакція «Радіо Свобода» повідомляє, що Україна, Грузія та Молдова «отримали перемогу» на саміті Східного партнерства у Ризі завдяки тому, що у кінцевій декларації міститься таке положення: «визнати європейські прагнення та європейський вибір усіх зацікавлених партнерів». Між тим, радіо нагадує, що це формулювання подібне до того, яке було на попередньому саміті Східного партнерства у Вільнюсі в 2013-му році. Таким чином, це висловлювання  демонструє, що Німеччина і Франція «поки що не готові піти далі цього засідання», йдеться в публікації.

У матеріалі подається цитата Ангели Меркель про те, що Східне партнерство – «не інструмент для розширення – це радше інструмент наблизитися до ЄС». Цитується й президент Литви Даля Грібаускайте, яка заявила, що ЄС «підтримає» ті країни, «які проводять реформи і бажають стати європейськими».

Між тим, у питанні безвізового режиму, Україна й Грузія «можуть лишитися розчарованими», – продовжує «Свобода». Радіо нагадує, що обидві країни очікували на підтвердження з боку ЄС, що безвізовий режим настане у 2016-му році. «Замість цього, у декларації саміту більше невизначеності та обіцянок повідомити про прогрес країн «до кінця 2015 року». А це, на думку автора матеріалу, означає, що 2016-й рік – далеко не остаточна дата у отриманні безвізового режиму для українців та грузинів.

Delimiter 468x90 ad place

Новини партнерів:

slide 7 to 10 of 8

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати