Саннікова катують у Могильовському СIЗО
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20110928/4173-3-2.jpg)
Екс-кандидата у президенти Республіки Білорусь, а нині політв’язня Андрія Саннікова 20 вересня відправили з етапом із Новополоцької колонії у Бобруйську. Є підстави вважати, що пан Санніков до місця призначення не доїде.
Уже декілька днів рідні, колеги та адвокати білоруського політв’язня Андрія Саннікова не мають конкретної інформації щодо його місцеперебування. Як відомо, 20 вересня було вирішено перевезти Саннікова з Новополоцької колонії, де він відбував покарання у вигляді п’яти років ув’язнення, до Бобруйської колонії. Наразі відомо, що він проїхав лише половину шляху і зараз знаходиться у так званій «прес-хаті» Могильовського СІЗО. Брак інформації про екс-кандидата в президенти республіки пояснюють тим, що «каральні» органи держбезпеки не тільки не допускали до ув’язненого лікарів, а й відмовили йому у праві зустрітися з адвокатом.
Дружині Андрія Саннікова, Ірині Халіп, співробітники МВС Білорусі раніше повідомляли, що її чоловік, можливо, знаходиться у Могильовскьому СІЗО, але сама пані Ірина стверджувала інше: «Увесь цей час Андрій перебуває у Вітебському централі». Тюрму «Вітебський централ» колишній політв’язень Олександр Отрощенков характеризує досить красномовно, але зовсім не втішно для родини Саннікова: «Навіть звичайних ув’язнених там жорстоко б’ють за найменшу провину або для того, щоб вибити явку з повинною. Арсенал і витонченість засобів впливу і знущань може вразити навіть найхворобливішу уяву. Страшно уявити, що можуть зробити з людиною, на яку буде отримано «спецзамовлення». Боюся, що в ці дні Саннікову, може, навіть складніше, ніж було в СІЗО КДБ» (повний текст — на сайті: http://charter97.org/ru/news/2011/9/23/42881).
Ситуація невпевненості і страх за близьку людину породжують чудовиськ. Ірина Халіп реагувала на сваволю тюремних начальників заявами на кшталт: «Це Лукашенко демонструє, що звільнення політв’язнів не буде. А може, щоб не звільняти, їх простіше взагалі вбити? Немає людини — немає проблеми».
Фактичне викрадення «спеціально замовленої» людини сталося напередодні саміту Східного партнерства, який відбудеться у Варшаві 29—30 вересня. Нагадаємо, що саміт є ініціативою ЄС, яка спрямована на шість країн Східної Європи і Південного Кавказу: Вірменію, Азербайджан, Білорусь, Грузію, Молдову і Україну. Східне партнерство було засновано 27 країнами — членами ЄС і шістьма партнерськими країнами на саміті в Празі 7 травня 2009 року. Ініціативу спрямовано на зміцнення відносин між ЄС та його східними сусідами завдяки поглибленню політичного співробітництва та економічної інтеграції.
Європейські парламентарі деякий час вагалися, чи запрошувати представника Білорусі на цей захід, але все ж вирішили питання позитивно. Голова уряду Польщі Дональд Туск 22 вересня повідомив ЗМІ, що йому вдалося умовити канцлера Німеччини Ангелу Меркель на представництво Білорусі на саміті. Свою позицію прем’єр Польщі аргументує так: «Я сьогодні пояснюю Європі, що Польща чутлива до порушення прав людини у Білорусі, але водночас і найбільш готова до того, щоб допомогти в підготовці до круглого столу в цій країні». Окрім того, варто додати, що міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський учора (26 вересня) на прес-конференції у Варшаві заявив про вимогу повної реабілітації політв’язнів Білорусі до початку перемовин з офіційним Мінськом.
Можна з упевненістю припустити, що вимогу не буде виконано до початку саміту. І дії органів безпеки щодо екс-кандидата у президенти Андрія Саннікова якнайкраще свідчать про це. Учора вранці стало відомо, що до політв’язня все ж допустили правозахисників, які одразу висунули скаргу тюремному керівництву щодо рівня безпеки свого підзахисного. Окрім того, є реальна загроза здоров’ю Саннікова, який постійно зазнає утисків з боку органів держбезпеки (як і інших «політичних», його змушують підписати «прохання про помилування»). «Спеціально навчені» зеки Могильовського СІЗО попереджають чи не найголовнішого політв’язня Білорусі, що у Бобруйську йому буде ще гірше, і є реальна загроза того, що до колонії він так і не доїде.