Сербська опозиція шукає підтримки у Москві
Сербська опозиція, маючи чималу підтримку серед місцевого населення, вирішила, вочевидь, прихилити на свій бік і зовнішній світ (а саме — його російську частину). Так, до Москви за підтримкою цієї неділі приїхали чільні сербські опозиціонери Зоран Джинджич, Вук Драшкович і Воїслав Костуніца. Згідно з повідомленням АП, вони хочуть, «користуючись тісними економічними та політичними зв’язками між Югославією та Росією, аби остання натиснула на пана Мілошевича, і той прийняв ухвалу про дострокове проведення парламентських виборів».
Утім, офіційна Москва уже встигла, якщо не навідріз, то м’яко натякнути, що підтримки такої тут краще не шукати. Речник міністерства закордонних справ Росії Анатолій Кобзєв заявив учора, що глава російського зовнішньополітичного відомства Ігор Іванов не планував жодних зустрічей із сербською опозицією.
Власне ж поборники демократії з Югославії зауважили, що вони приїхали до Росії лишень на запрошення партії «Яблоко». І у їхніх планах відповідно — зустріч із її керівництвом, а також, можливо, із главою Російської Православної церкви Алексієм II.
Нагадаємо, що певний час Москва висловлювала своє занепокоєння щодо ситуації в Югославії. Проте під час 78 – денної торішньої повiтряної кампанії НАТО Росія зайняла щодо Бєлграда більшою мірою протекціоністську політику. Нещодавно росiяни також заявили, що готови збільшити позику на відбудову Югославії до $102 млн.
Чи отримає в такому випадку підтримку від Росії сербська опозиція? Сумнівно. Принаймні поки опозиціонери не доведуть свою можливість і здатність (причому на практиці) змінити режим Мілошевича.
Напевно тому Москва поки що приймає (запрошує) як опозиціонерів, так і представників офіційної влади (причому не дуже шанованих на Заході). Так на початку цього місяця у Москві з таємним візитом побували міністр закордонних справ Югославії Живадін Йовановіч і міністр оборони Драголюб Ойданіч, якого визнано воєнним злочинцем гаазьким трибуналом.
