Шотландці вважають, що стало краще
«Перші результати — безумовно, позитивні», — сказав кореспонденту «Дня» заступник головуючого Шотландського парламенту Джордж Рід, представник опозиційної Національної партії, коментуючи розвиток після рішення про розподіл владних повноважень у Великій Британії між центром — Лондоном та владою Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії.
Делегування повноважень, або devolution, сприймалося мало не як справжня революція у Великій Британії. Принципи, за якими відбувався перерозподіл повноважень між центром та складовими частинами Об’єднаного Королівства, були особливі в кожному випадку. У Північній Ірландії це стало частиною мирного плану. В Уельсі було створено представницьку асамблею. У Шотландії — ж фактично повноцінний парламент, який обрано за чисто пропорційною системою, складається з чисто шотландських партій (тут навіть консерватори називають себе шотландськими). Уряд — коаліційний. Законодавство, система освіти, церква в Шотландії з часів її входження до Великої Британії завжди були самостійними. Податки залишаються єдиними по всій Британії. Шотландія може лише збільшити або зменшити їхні ставки до 3%. Є змога проводити власні доповнення до загальної соціальної політики. Днями шотландський парламент ухвалив рішення взяти престарілих на державне забезпечення, чого більше ніде в Британії немає.
Зовнішня політика, оборона, безпека, соціальна безпека залишаються під контролем Лондона — але при цьому центральний уряд має кожного разу при підписанні міжнародної угоди проводити спеціальні консультації. Британський уряд та уряди складових частин королівства мають спеціальний меморандум про розуміння, який і визначає механізм цих консультацій.
«Все нове: парламент новий, уряд новий. Тепер у Шотландії є своя внутрішня політика, а відповідно, і преса відтепер повинна вчитися діяти по-новому», — зізналася Франсес Хорсберг з провідної шотландської газети «Геральд». Вона, як і багато інших шотландців, не уявляє собі, до чого devolution може призвести в кінцевому результаті. «У нас нове, як, очевидно, було і у вас», — можна було почути від представників шотландського парламенту.
Розподіл повноважень між центральною владою та складовими частинами королівства задумувався як конституційна реформа заради покращання функціонування владних інституцій. «Це не може означати кроку ні до незалежності, ні до федералізації», — переконував Шанджів Тіручелвам, чиновник британського МЗС, відповідальний за відносини з адміністраціями Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії. У той же час Джордж Рід вважає, що, на його думку, Шотландія зможе в майбутньому стати повністю незалежною державою. Він підкреслює — зможе, а не мусить. Шотландці, які найбільше з усіх британців підтримували вступ Об’єднаного Королівства до ЄС, виступають і найбільшими прихильниками приєднання до зони євро, як «Дню» говорили в Раді розвитку та промисловості в Глазго, у «Скотіш трейд інтернешнл» — організації, що опікується сприянням зовнішньої торгівлі та інвестиційних процесів. Шотландія має свій офіс у Брюсселі, як і багато інших регіонів країн-членів ЄС, представники шотландської адміністрації стверджують, що цей офіс став приносити значно більшу користь, працювати за більшою кількістю напрямків, ніж це було до конституційної реформи.
Шотландці горді тим, що їх ніколи не завойовувала Англія — вони добровільно увійшли до союзу з англійською короною 1707 року і вважають, що тепер шотландський парламент, відомий з ХIV століття, просто продовжує перервані було традиції. Дані опитувань свідчать, що хоча роялісти залишаються в більшості, республіканські настрої поширюються. Поширюються й ідеї федеральних відносин з Лондоном. Зараз шотландці наполегливо вивчають досвід не тільки іспанської Каталонії, але й німецьких федеральних земель.
Шотландський націоналізм, стверджує Джордж Рід, не є етнічним поняттям (тим більше що мало хто розмовляє гельською мовою). Національна партія тим бiльш має 35 мандатів і є другою за величиною фракцією. I якщо зараз, за словами Ріда, ніхто не говорить про абсолютний суверенітет, а просто про змогу приймати власні рішення, нехай навіть і помилкові. Але хто знає, як буде в майбутньому?
