Штормовий саміт НАТО

В Брюсселі розпочався саміт НАТО, що відбувається раз на два роки і зустрічі на якому тривають на найвищому рівні — за участі глав держав і урядів.

УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ

Цього разу на саміті не відбудеться засідання Комісії Україна — НАТО через позицію Угорщини, яка вкотре заблокувала проведення заходу з огляду на суперечку щодо Закону «Про освіту». Проте Україну таки запросили до Брюсселя, і сьогодні наша делегація на чолі з Президентом України Петром Порошенком візьме участь у спільному з Грузією засіданні. Проте кілька заяв, що стосуються нашої держави, в Брюсселі прозвучали ще в день відкриття.

Під час саміту голова комітету Верховної Ради в закордонних справах Ганна Гопко поставила Генсеку НАТО Єнсу Столтенбергу запитання, чи погоджується він з тим, що Україна заслуговує на те, щоб стати членом Enhance Opportunity Program (Програми розширених можливостей) з огляду на те, що наша держава витрачає понад 5% ВВП на безпеку та оборону, долучається до майже кожної місії НАТО, ухвалила закон про нацбезпеку, проте через блокування Угорщини на нинішньому саміті цього не відбудеться. У відповідь Столтенберг вказав, що організація вже має багато інструментів для підтримки нашої країни: Комісія Україна — НАТО, трастові фонди, пакет підтримки тощо. Він зауважив, що треба працювати в існуючому форматі та допомогти Києву сфокусуватися на реформах і реорганізації безпекових і оборонних інституцій.

ФОТО REUTERS

Президент Польщі Анджей Дуда висловив сподівання на те, що Україна та Грузія рано чи пізно «стануть частиною євроатлантичної спільноти в повному значенні цього слова, не в сенсі дружби, а в значенні членства в Альянсі», цитує його слова Укрінформ.

А президент США Дональд Трамп під час конференції з Генсеком НАТО заявив, що Росія «тотально контролює» Німеччину через енергетичні ресурси, зокрема, через проект «Північний потік-2». «Ми платимо мільярди доларів (ФРН. — Ред.), щоб захистити вас, але ви платите мільярди доларів Росії», — цитує його DW.

ВИТРАТИ

До речі, саме візит Дональда Трампа до Брюсселя був чи не найбільш обговорюваним, адже він багато критикував союзників за несправедливий розподіл тягаря видатків на оборону. «США витрачають набагато більше, ніж будь-яка інша країна для того, щоб захистити їх. Не чесно для американських платників податків», — написав у Twitter глава Білого дому напередодні вильоту до Брюсселя і потім додав: «Країни НАТО мають платити більше, США — менше. Дуже несправедливо!» «Хорошими новинами є те, що союзники вже почали інвестувати більше в оборону», — наголосив Столтенберг під час двосторонньої зустрічі з Трампом. Раніше він повідомив, що 2018 року вісім країн НАТО витратять на оборону 2% ВВП, порівняно з трьома 2014 року.

«Твіти містера Трампа показують лідера, повного рішучості перетворити Альянс на захисну ракетку. Президент хоче струсонути своїх військових партнерів, щоб отримати трохи грошей», — йдеться у редакційній статті The Guardian. Інша стаття видання вийшла під назвою: «Європейці готуються до найгіршого від Трампа на штормовому саміті НАТО».

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

Хоча на момент підготовки цього номера підсумки першого дня саміту були невідомі з огляду на не, що прес-конференція Генсека НАТО відбулася ввечері, ще напередодні він розповів, чого варто очікувати від події.

По-перше, союзники погодяться на запуск нової тренувальної місії в Іраку, відкриття там військових шкіл, посилення підтримки партнерів на Близькому Сході та в Північній Африці. По-друге, має бути затверджена ініціатива «Чотири по тридцять», що полягає в зобов’язанні до 2020 року мати 30 механізованих батальйонів, 30 повітряних ескадрилій, 30 бойових суден, готових до розгортання за 30 днів або навіть менше. По-третє, країни мають погодити створення нових командних центрів: для Атлантичного океану — в Норфолку (штат Віргинія, США), з’єднання військової мобільності — в Ульмі (Німеччина) і центр кібероперацій. Столтенберг також заявив, що союзники мають намір запросити Скоп’є стати 30-м членом Альянсу.

«День» звернувся до українських учасників саміту в Брюсселі з проханням розповісти, якими є очікування та цілі України на цьому заході:

«УГОРЩИНА ШАНТАЖУЄ І УКРАЇНУ, І АЛЬЯНС»

Iванна КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України:

— Ми, як партнери Альянсу, беремо участь у черговому саміті НАТО. Це є абсолютним визнанням нашої ролі та внесків у роботу Альянсу та глибини нашої взаємодії з ним. Ми розраховуємо на те, що в деклараціях саміту та заяві після зустрічі з Україною та Грузією, буде зафіксована подальша підтримка політики відкритих дверей, а по суті — підтверджене рішення 10-річної давнини бухарестського саміту. Ми сподіваємося, що НАТО визнає загрози, які несе в собі поведінка РФ щодо не лише таких країн-партнерів, як Україна та Грузія, а й загрози, з якими вже зіткнулися члени Альянсу, можливо, не у військовій площині, а у площині втручання у вибори, використання хімічної зброї на території краї-членів організації, фінансування окремих політичних груп і сил, які не обов’язково представляють інтереси населення країн Альянсу, а насамперед — Російську Федерацію.

— Яка позиція України щодо конфлікту з Угорщиною і блокування нею засідань Комісії Україна — НАТО?

— Ми не називаємо це конфліктом, а вважаємо, що це серйозна незгода між нами та Угорщиною щодо того, в який спосіб ми бачимо вплив Закону «Про освіту» на забезпечення прав національних меншин в Україні. Очевидно, для нас неприйнятна та маніпулятивна риторика, якою Угорщина шантажує і Україну, і Альянс після того, як ми прийняли Закон «Про освіту». Ми вважаємо цю поведінку неприйнятною, разом з тим — будемо продовжувати конструктивні консультації з угорською меншиною в Україні, працювати над реалізацією закону відповідно до прийнятих планів і відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, які ми зобов’язалися реалізувати. Ми самі були ініціаторами того, щоб подати Закон «Про освіту» до Венеційської комісії і, отримавши рекомендації, ми взяли на себе зобов’язання, які, до речі, зафіксували в річній національній програмі під егідою Комісії Україна — НАТО, і будемо надалі їх виконувати. Уряд зі свого боку вже зробив велику кількість кроків, розраховуємо на підтримку Верховної Ради в цьому процесі.

— Як нам варто діяти, щоб подолати ультиматум Будапешта і що Києву важливо донести до Альянсу під час саміту?

—Вести діалог і з Будапештом, і з національними меншинами. Але, на жаль, бачимо мінімальний конструктив у підходах Будапешта і як навіть після досягнення домовленостей, буквально за день-два, змінюється позиція Угорщини, яка знову ж таки спрямована на маніпулювання думкою партнерів в Альянсі.

Наприклад, мене особисто дивує позиція Угорщини, яка блокуючи нашу взаємодію на високому рівні з НАТО, по суті, блокує Євроатлантичні прагнення угорської нацменшини, яка проживає на території України. Як на мене, Будапешт поводиться безвідповідально щодо громадян України угорського походження.

Ми будемо продовжувати надавати аргументи всім нашим партнерам. І ми бачимо, що вони їх сприймають абсолютно позитивно. Вони розуміють, що позиція України є аргументованою, об’єктивною та конструктивною. Саме тому вони разом з нами знаходять ті формати, за допомогою яких все-таки можливо обійти блокування Угорщини, і разом з тим проявити свою солідарність з Україною та політичну підтримку в той час, коли Україна виносить на собі всі тяготи від агресії РФ, і тримає східний фланг Альянсу та західної цивілізації.

«МИ ХОЧЕМО, ЩОБ СОЮЗНИКИ ПІДТВЕРДИЛИ...»

Вадим ПРИСТАЙКО, глава Місії України при НАТО:

— Ми бачимо досягнення від саміту в трьох площинах. Перш за все, ми хочемо і ми, я впевнений, отримаємо підтримку Альянсу в протистоянні з Росією у тому, що всі союзники стоять з нами, не визнають агресію, окупацію Криму, скажуть про те, що відбувається на півострові, зокрема порушення прав людини, ситуацію з татарами, виступають за звільнення наших заручників у Росії. Говоритимемо про миротворчу місію: яким має бути її формат, як її бачить Україна.

Другий блок буде про те, яким чином Україна взаємодіє з НАТО, як виконується так званий Комплексний пакет допомоги, наданий у Варшаві два роки тому. Ми будемо нагадувати нашим колегам про те, що Україна потребує певних технологій, озброєння для того, щоб бути здатною протистояти Росії. Ми також говоритимемо про безпеку всього нашого регіону. Саме тому зручним є те, що Грузія та Україна перебуватимуть за одним столом. Будемо говорити про Чорне Море, схід Європи, загрози, що представляє Росія.

Третій блок, важливий для України — зробити черговий крок у нашій Євроатлантичній інтеграції. Ми хочемо, щоб союзники підтвердили на політичному рівні те, що Україна є аспірантом. Ми також прагнемо, щоб усі згадали для себе та визначили, яким шляхом ми будемо імплементувати рішення, прийняті раніше, наприклад, 10 років тому в Бухаресті. Якраз символічно, що Грузія та Україна разом будуть за одним столом, адже ці дві країни 10 років тому обіцяли, що вони стануть членами Альянсу.

Щодо блокування Угорщиною Комісії Україна — НАТО. Це була помилка, і ми з самого початку намагалися пояснити нашим колегам, що використовувати НАТО, тим паче довести це до саміту, глав держав і лідерів, які зустрічаються для того, щоб обговорити, як протидіяти російській загрозі, було помилковим. Є багато різних можливостей для того, щоб вирішити питання, які не подобаються. Наприклад, ми одразу погодились залучити Венеціанську комісію, яка є авторитетним органом. Ми отримали їх рішення, яке імплементували в документи, зокрема в програму Україна — НАТО на 2018 рік. Ми просто взяли слово в слово всі рекомендації і вставили в документ. В угорців є можливість контролювати виконання по пунктах. Але вони вирішили, що цього не достатньо та вирішили діяти політично. Союзники все-таки допомогли нам винайти формат, як обійти це блокування. Думаю, у Будапешті мають зрозуміти: НАТО висловлює таким чином, що такий метод не підходить і що НАТО не дозолить брати себе в заручники.

ХРОНІКА ВІДНОСИН УКРАЇНИ ТА АЛЬЯНСУ

1991 рік — Україна вступила до Ради північноатлантичного співробітництва.

1994 рік — вступ до програми «Партнерство заради миру».

1997 рік — підписання Хартії про особливе партнерство, на основі якої було започатковано Комісію Україна — НАТО (КУН).

2002 рік — з ініціативи секретаря РНБОУ Євгена Марчука Указом президента у Воєнну доктрину була внесена формула про прагнення нашої країни приєднатися до НАТО.

2004 год — после Стамбульского саммита НАТО — Леонид Кучма делает разворот на 180 градусов от Альянса, дает команду немедленно исключить из Военной доктрины формулу о сотрудничестве с НАТО.

2008 год — на Бухарестском саммите немецкий канцлер Ангела Меркель и французский президент Николя Саркози заблокировали предоставление Украине и Грузии ПДЧ.

2016 рік — на Варшавському саміті НАТО затверджено практичну допомогу Україні з боку НАТО у вигляді Комплексної програми допомоги (КПД) Україні.

2017 рік — Верховна Рада України ухвалила закон, яким членство держави в Альянсі знову визнано стратегічним пріоритетом національної зовнішньої і безпекової політики.