«Ширша Європа»

— Що зараз у відносинах між Україною та Європейським Союзом слід вважати реалістичними очікуваннями? Які положення та яку мету повинен містити План дій між Україною і ЄС, переговори з розробки якого мають скоро розпочатися?

— Ми з великим задоволенням сприйняли позитивну відповідь українського уряду на пропозиції, що містяться в концепції «Ширша Європа». У грудні в нас відбудеться зустріч щодо Плану дій. Сподіваюся, що в грудні або в січні ми зможемо розпочати переговори з цього Плану. Також сподіваюся, що ми зможемо їх завершити до кінця квітня і зможемо розпочати виконання Плану дій влітку наступного року, задовго до українських виборів. Що ми б хотіли включити до Плану дій? Я б наголосив на кількох загальних сферах. Це — поглиблений політичний діалог, прогресивна участь України в нашому єдиному ринку, глибше співробітництво в галузі юстиції та внутрішніх справ, яке б, зокрема, стосувалося питань міграції та контролю над безпекою кордонів. Перспективними виглядають такі галузі співробітництва, як транспорт, енергетика, телекомунікації. Ми б хотіли досягти більше контактів між людьми в таких галузях, як освіта, культура, наука. Ми б також прагнули владнати тертя, складні проблеми, які регулярно виникають у людей, коли вони подорожують, перетинаючи кордони. Ми сподіваємося, що зможемо подолати ці проблеми, реалізуючи відповідні програми за фінансової підтримки Європейського Союзу. Так виглядає головний зміст Плану дій.

— Комісаре Паттене, концепція «Ширшої Європи» вказує й на можливість поширення принципу «чотирьох свобод» (руху людей, товарів, капіталів і послуг) на «сусідні країни». В який проміжок часу було б реалістично очікувати здійснення цих свобод стосовно України?

— Правдою є те, що в історії розвитку Європейського Союзу деякі речі відбуваються швидше, ніж люди вважають за можливе. І здійснюються такі речі, які люди взагалі вважали за неможливе. Зокрема, мало не всі критикували наші плани запровадити спільну валюту. Але ми це зробили і досягли в цьому успіху. Мені б не хотілося вгадувати, протягом якого часу положення нашої політики стосовно України могли б здійснитися. Але ми можемо говорити: те, що може бути здійснено, визначатиметься тим, що відбуватиметься в самій Україні. Чим більше Україна стверджуватиме в своєму розвитку демократію, конкурентоспроможну ринкову економіку, верховенство права, тим швидше й конструктивніше розвиватимуться наші відносини.

— Чи означає це, що на розвитку наших відносин позначаться також і вибори майбутнього року?

— Я вважаю, що важливим буде те, щоб вибори в країні проходили чесно й відкрито. Якщо це станеться, Україна зможе сказати, що вона є плюралістичною демократією з верховенством права, що вона дійсно поділяє наші цінності. Це буде винятково доброю позицією України у відносинах з Європейським Союзом. Це не наша справа — вказувати на результати виборів. Але я хотів би сподіватися, що вони підтвердять відданість України її європейському вибору.

— Чи дійсно трубопровід Одеса—Броди є стратегічно важливим для Європейського Союзу і в якому саме напрямку? Чи можна очікувати підтримки цього проекту з боку європейського капіталу?

— Я сподіваюся, що так. Це дуже важливо для нас з геостратегічного погляду. Цей трубопровід створювався для того, щоб транспортувати каспійську нафту до Європи, і ми б хотіли бачити його працюючим. Це дуже важливо.

— Наскільки великі шанси має Україна щодо того, щоб бути повністю інкорпорованою до європейської архітектури безпеки?

— Я можу сказати, що це вже відбувається. Я не знаю, яке рішення стосовно України буде ухвалене на саміті НАТО в травні наступного року в Стамбулі. Але я думаю, що ми матимемо дуже багато можливостей для співпраці з Україною. І ми вже маємо приклади такої співпраці — в Іраку, на Балканах. Україна має можливість робити власний внесок до загальної безпеки. Я маю на увазі, зокрема, її можливості в авіаційних перевезеннях.

— Якщо повернутися до реалізації принципу «чотирьох свобод», то що, на ваш погляд, мало б бути першим кроком для того, щоб можна було скасувати візовий режим між Україною та країнами Європейського Союзу?

— Я думаю, тут можна виділити дві теми, пов’язані з цією проблемою. По-перше, чим більшого прогресу ми зможемо досягти на переговорах з проблеми підписання угоди про реадмісію, яка залишається для нас чутливою з огляду на боротьбу з нелегальною міграцією, яка походить з української території, тим більше в нас буде заохочення до співпраці з Україною над тим, щоб полегшити візовий режим і подорожі. Однією з дуже важливих проблем, якщо дивитися з погляду міграції та подорожей, залишається проблема впевненості в тій країні, з якою ви маєте справу. Ви повинні бути впевненими в тому, що нелегальні мігранти будуть повернені до країни, з якої вони приїхали.

— Якого терміну ви зазвичай дотримуєтеся, коли йдеться про відносини між Європейським Союзом і Україною: «відносини ЄС—Україна» чи «європейсько-українські відносини»?

— Я завжди вживаю термін «відносини між Європейським Союзом і Україною». Тому що, з мого погляду, Україна є частиною Європи.