Союзницька пробуксовка

Удруге за останній час зірвалося чергове засідання Вищої державної ради Союзної держави Білорусі та Росії. Спочатку це засідання, на якому планувалося підписати угоду про єдину систему ППО, обговорити прийняття конституційного акту Союзної держави та перехід двох країн на єдиний платіжний засіб, тобто російський рубель, повинне було відбутися 3 листопада, але пізніше було перенесене на 1 грудня. Однак і цього разу вийшла дуже серйозна пробуксовка, що призвела до перенесення засідання ВДР на невизначений термін і навіть обміну нотами зовнішньополітичних відомств двох країн.

«Російська сторона була готова провести держраду 1 грудня. Про свою готовність заявляли й білоруси. Але потім одна зі сторін запропонувала для розгляду низку істотних питань, що вимагають додаткового узгодження та перенесення дати держради», — заявив прес-секретар державного секретаря Союзної держави Павла Бородіна.

У свою чергу, керівник прес-служби білоруського президента Павло Легкий так прокоментував скасування засідання Вищої держради Союзної держави Білорусі та Росії: «Немає абсолютно ніяких причин для звинувачення Білорусі в тому, що Вища держрада не відбулася. Позиція білоруської сторони неодноразово озвучувалася президентом Білорусі. Вона полягає в тому, що Вища держрада Союзної держави повинна бути вагомим заходом і, відповідно, повинен бути вагомий, значущий порядок денний... На обговорення президентів двох країн повинні бути винесені питання, які не будуть прохідними для долі Білорусі та Росії, інакше ВДР втрачає своє значення».

І тут Павло Легкий абсолютно правий. Напередодні в інтерв’ю агентству Франс-прес Олександр Лукашенко зробив кілька заяв, які при найближчому розгляді пояснюють всі пробуксовки в будівництві повновагої Союзної держави. Зокрема, він зазначив: «Ми повинні з Російською Федерацією домовившись про те, що будуємо єдине союзне утворення, забезпечити рівні умови для суб’єктів господарювання, для підприємств».

Щодо майбутнього Союзу білоруський лідер був досить відвертий: «Як створити такий тісний Союз і при цьому залишитися суверенними, незалежними державами — Росією та Білоруссю? Я вважаю, ми також могли б знайти розв’язання цього питання. Можливо, на якомусь етапі в Росії знову перемогла думка: «Ось ми — великі, вони — менші»? Союзна держава без рівноправності? Там не можуть бути старші, молодші брати. Ну й потім, відверто кажучи, ми ж розраховували, що до цього союзу може приєднатися Україна, Казахстан, інші держави. Куди вони, до чого приєднуватимуться, якщо там буде старший брат і брати менші, молодші? Вони не приєднаються. Тому, якщо Російська Федерація хоче, щоб були перспективи в цього Союзу, щоб цей Союз просувався й надалі, то потрібно погоджуватися з цією рівноправною основою. Великій ти або малий, але потрібно розмовляти за одним столом на рівних умовах».

Політолог Володимир Подгол переконаний, що в той момент, коли Олександр Лукашенко давав інтерв’ю одному з провідних західних агентств, він був абсолютно щирий: «Недавно наш президент відверто заявив, що не погодиться на засідання вищої Державної ради Білорусі та Росії, якщо на ній вирішуватимуться дрібні, малозначущі питання. Що ж таке важливі стратегічні питання у відносинах двох країн у розумінні Лукашенка?

Це єдині ціни на сировину і частково на енергоносії для господарюючих суб’єктів РФ і РБ.

Це два емісійні центри в Москві та Мінську, наділені абсолютно рівними правами.

Це і єдині політичні права для білоруських та російських громадян, у тому числі, щодо виборчого права.

Останнє, щоправда, публічно не афішується, але для людей, які більш-менш займаються політикою і політологією, це прагнення білоруського лідера очевидне.

Тепер уже зрозуміло, що з усіх цих пунктів виникли серйозні розбіжності. Як і стосовно підписання єдиної системи протиповітряної оборони. Міністру оборони країни Леоніду Мальцеву було доручено підписати цю угоду, але, я вважаю, що це було зроблене більше для відведення очей. Олександр Лукашенко чудово розуміє, що угода про єдину систему ППО — це як угода про єдиний рублевий простір. Лише тут замість російського рубля виступатиме російська ракета на білоруській землі, яку буде дуже непросто контролювати...»

На думку аналітика Андрія Федорова, ситуація ускладнюється ще й тією обставиною, що обидві сторони не дуже-то люблять відкрито обговорювати поточні проблеми будівництва Союзної держави: «Чому про скасування засідання Вищої державної ради громадськість дізналася лише в день її проведення — 1 грудня? Невже такий важливий захід зірвався в останній момент? У зв’язку з цим доводиться лише здогадуватися, що твориться в закуліссі інтеграційної кухні двох країн».

Дійсно, про це часто доводиться лише здогадуватися. Поки можна зазначити, що на цій інтеграційній кухні обидві сторони поводяться так: Іван киває на Петра, а Петро — на Івана. Прес-служба Кремля після обміну дипломатичними нотами, після взаємозвинувачувальних заяв захотіла поставити крапку в цій справі: «Білоруська сторона вважала за краще відкласти засідання ВДР на пізніші терміни для того, щоб провести до цього зустріч глав держав двох країн. Російська сторона не бачить перешкод для організації такої зустрічі в найближчій перспективі».

Виходить, зустрінуться незабаром Дмитро Медведєв з Олександром Лукашенко і всі спірні моменти в будівництві Союзної держави розвіються «як сон, як ранковий туман»?

М’яко кажучи, не все так просто в цьому будівництві.

Якщо спробувати виділити головне в ПОТОЧНИХ проблемах інтеграції Білорусі та Росії, то, швидше за все, все впирається в ціни на російське «блакитне паливо» для Білорусі, які за місяць до Нового року ще не узгоджені. Напевно, не випадково днями заступник прем’єр-міністра Андрій Кобяков заявив, що переговори про вартість російського газу для Білорусі повинні вестися з урахуванням нинішнього зниження цін на нафту. Це свідчить про те, що узгодження остаточної ціни на російський газ перебуває аж ніяк не на останній стадії.

Білоруський президент вважає, що близька дружба з Росією для останньої дорогого коштує. І в прямому, і в переносному значенні.

Звідси, вочевидь, і таке зволікання з укладанням угоди про єдину систему протиповітряної оборони, і перенесення переговорів про конституційний акт, і провисання вкотре єдиного рублевого простору, і багато іншого.

І дійсно, Білорусь рік за роком отримує дешевий газ, нещодавно росіянами був виділений стабілізаційний двохмільярдний кредит на пільгових умовах. Але з кожним разом умови отримання цієї, по суті, економічної допомоги стають усе жорсткішими, натяки на єдину державу все відвертішими, а поле для маневру вужчає все більше.

Потрібно бути великим політичним віртуозом, щоб у цій ситуації не загнати себе в глухий кут...