Справа рейсу MH17: Росія перед судом народів

Розпочався суд у справі про загибель малайзійського «Боїнгу» в небі над Донбасом, який, поза сумнівом, увійде в історію, незважаючи на те що через позицію Росії, що заблокувала відповідну резолюцію Ради Безпеки ООН, процес не носить міжнародного характеру, а триває у межах кримінального законодавства Нідерландів. Проте суд у Гаазі матиме міжнародне значення і великий резонанс як юридичний, так і політичний. Обвинувачення пред’явлені чотирьом підозрюваним за такими пунктами: знищення рейсу MH17, що призвело до загибелі всіх, хто був на борту, що загрожує покаранням відповідно до 168-ї статті кримінального кодексу Нідерландів; і вбивство 298 осіб, які перебували на борту рейсу MH17, що карається відповідно до 289-ї статті кримінального кодексу Нідерландів. Міжнародна слідча група, яка розслідувала катастрофу «Боїнгу», дійшла висновку, що він був збитий з установки «Бук», яка прибула на схід України з російської військової частини.

Жоден із чотирьох обвинувачених на перше засідання Окружного суду Гааги не з’явився і, очевидно, надалі теж не з’явиться. Всі вони обіймали ті чи інші командні посади в сепаратистській «ДНР» і мали безпосередній стосунок до транспортування з території Росії на територію України і назад установки «Бук», із якої й була випущена рокова ракета, що збила «Боїнг». Проте, зважаючи на раніше опублікованих матеріалів, жоден із підсудних не був ні безпосереднім виконавцем злочину, тобто знищення «Боїнгу», ні тим, хто віддав наказ про перекидання установки «Бук» з України до Росії. Вони були лише виконавцями цього наказу. Також, як випливає з відомих матеріалів, жоден із чотирьох підсудних безпосередньо не віддавав наказу збити «Боїнг». Найімовірніше, такий наказ віддав командир розрахунку «Бука», доставленого в «ДНР». До речі, вже на початку процесу сторона обвинувачення заявила, що 2014 року до Донбасу були відправлені щонайменше дві зенітно-ракетні установки «Бук». Але одна з цих установок, доставкою якої керував офіцер ГРУ Олег Іванников, не доїхала до пункту призначення через поломку.

Що ж до наказу про доставку з Росії до України установки «Бук», то, як уявляється, його міг віддати як мінімум міністр оборони Росії Сергій Шойгу. Проте не можна виключити того, що це питання взагалі вирішувалося на рівні президента Володимира Путіна. У суді представник обвинувачення заявив, що розслідування триває, і слідчі намагаються встановити осіб екіпажу «Буку», а також тих, хто віддавав їм накази. Боюся, що екіпаж «Буку», навіть якщо суд у Гаазі встановить прізвища вбивць, що уявляється  вкрай малоймовірним, особливо без сприяння Росії (а вона за Путіна ніякого сприяння точно не чинитиме), притягнути до відповідальності навряд чи вдасться. Зважаючи на схильність Путіна і його команди «зачищати кінці», можна припустити, що членів екіпажу злощасного «Буку», включаючи його командира, вже немає в живих (Кремль не любить залишати в живих свідків своїх злочинів, а екіпаж «Буку» — це не лише злочинці, а й найважливіші свідки!). Звичайно, окружний суд у Гаазі — суд незалежний, і він не зобов’язаний механічно проштампувати висновки слідства. Проте, зважаючи на вже відомі докази, залишається мало сумнівів, що вирок буде обвинувальним. Якщо ж раптом станеться сенсація, і підсудних виправдають за браком доказів, то таке рішення було б суто політичним і обумовленим тиском уряду Нідерландів, який би не захотів сваритися з Росією. Проте подібне видається абсолютно неймовірним, оскільки в цьому випадку престиж суду в Гаазі впав би «нижче плінтуса», і громадське обурення було б таким великим, що загрожувало б політичною кризою.

ФОТО REUTERS

Судячи з усього, Росія до кінця заперечуватиме свою причетність до знищення «Боїнгу» над Донбасом і всіляко вставлятиме палиці в колеса процесу в Гаазі, як раніше вона всіляко заважала слідству у цій справі. Вельми показово, що вже через півгодини після початку процесу засідання було перерване з технічних причин: сайт суду на якийсь час став недоступним. Думаю, не помилюся, якщо припущу, що хакерська атака на сайт Окружного суду в Гаазі мала російське походження. І вже в переддень суду почали знову реанімувати старі версії, давно вже проаналізовані і відкинуті міжнародним слідством. Тут і український «Бук», тут і твердження, що «Боїнг» ніби був збитий запуском ракети з території, де ніяк не могли знаходитися засоби ППО сепаратистів. Не здивуюся, якщо через деякий час по другому або по третьому колу піде історія з українським винищувачем, який нібито збив «Боїнг» поблизу Сніжного. І свідки, що підкріплюють усі ці фантастичні версії, знову з’являтимуться пачками, а прокремлівські ЗМІ, не лише в Росії, а й по всій Європі, гнівно обурюватимуться, що в Гаазі не хочуть вислухати нових важливих свідків.

Сподіватимемося, що на нідерландський суд ці пропагандистські вкидання жодного впливу не матимуть, а європейська громадськість сприйматиме їх за принципом: на злодієві й шапка горить. На громадськість України і Європи російська пропаганда навряд чи матиме суттєвий вплив, на відміну від уже обдуреної більшості російського населення. Навпаки, в Європі процес у Гаазі, який триватиме не менше року, напевно сприятиме зростанню антиросійських настроїв. Якби Кремль здогадався, що визнання провини і виплата компенсацій родичам жертв була б оптимальною лінією поведінки, і так би й вчинив, антиросійські настрої тільки зменшилися б. Але Путін вірить, що будь-яке визнання своєї провини — це прояв слабкості, недопустимий для великої держави. І Кремль уже дав чітко зрозуміти, що майбутній вирок  у Гаазі не визнає і компенсацій жертвам не сплачуватиме. Недаремно ж до Конституції Росії вноситься поправка про пріоритет російських законів над міжнародним правом. Залишається тільки чекати приходу демократії до Росії.