Список Буша
У відбудові Iраку візьмуть участь опоненти США![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20040115/44-3-1.jpg)
Сполучені Штати пом’якшили свою позицію щодо окремих країн, які виступали проти воєнних дій в Іраку. Передовсім таке пом’якшення може позначитися на більш прихильному ставленні під час розподілу контрактів до компаній Франції, Німеччини та Канади. Ще два місяці тому про це не могло навіть йтися. Пентагон тоді оприлюднив чітку позицію, згідно з якою у відбудові Іраку не мала брати участь жодна країна, яка опонувала Вашингтону під час іракської кризи.
Час, схоже, не тільки загоює старі рани, але й призводить до кардинальних змін у політиці. Щоправда, в цій ситуації зіграла більшу роль поступливість держав у переговорах зі Сполученими Штатами. Так, Німеччина та Франція погодилися або зменшити, або ліквідувати величезний зовнiшнiй борг Іраку. Цифра сягає $120 млрд. Із Канадою ситуація ще ясніша. По-перше, позиція Оттави щодо розвитку подій навколо Багдада мала значно менший вплив на ситуацію, аніж Парижа чи Берліна, які входять до Ради Безпеки ООН. А по-друге, під час конференції донорів у Мадриді, де вирішувалося питання надання коштів на відбудову Іраку, Канада виділила майже $200 млн. до спеціально створеного міжнародного фонду. За таких обставин було б дивно, якби канадійці не мали би права власними зусиллями за власний же кошт допомогти післявоєнній країні. Вашингтон, до речі, як основний аргумент виключення «неблагонадійних» держав зі списку учасників іракського відновлення назвав можливе нерозуміння з боку американського платника податку. Адже саме за їхній рахунок відбувалися воєнні дії в Іраку, за їхній рахунок відбуватиметься й відбудова держави (Конгрес схвалив рішення про надання $18,6 млрд.). За «канадійською» схемою, вочевидь, відкриються двері і перед французькими та німецькими компаніями для участі у реконструкції Іраку, оскільки фінансовий внесок Парижа і Берліна у післявоєнний розвиток цієї країни нічим не менший.
Переможці другої фази розподілу «іракського пирога» стануть відомі в кінці березня або на початку квітня. Конкуренція, очевидно, зростатиме, оскільки компанії Франції, Канади та Німеччини мають куди більший політичний, а головне фінансовий ресурс, ніж переважна більшість фірм інших держав. Раніше у США заявляли, що до тендерів на контракти із реконструкції Іраку США допускатимуть компанії лише держав-партнерів по коаліції, а також тих, які направили свої війська в цю країну. Досі фігурувала цифра з 63 держав, до яких, у тому числі, входила й Україна. Сума нових контрактів, як очікується, сягатиме $4 — 5 млрд. «Файненшл Таймс» учора повідомила, що канадійські компанії можуть узяти участь у відбудові Іраку на основі головного партнера. Україна зможе виконувати аналогічні функції лише на засадах субпідрядника. Американські чиновники заявляють, що новий розподіл контрактів буде абсолютно чесним. Експерти охарактеризували перший розподіл як несправедливий, оскільки найважливіші контракти дісталися компаніям, які в тій чи іншій мірі пов’язані із американською правлячою верхівкою. Йдеться насамперед про нафтову Halliburton, якою раніше керував нинішній віце-президент США Річард Чейні. Адмірал ВМС США у відставці Девід Неш, який курирує питання реконструкції Іраку, заявив, що тендер складатиметься із кількох рівнів, на яких піддаватимуться моніторингу заявники на участь у відбудові Іраку. Мета таких заходів — забезпечити чесну конкуренцію і уникнути корупції, яка стала однією з найбільших проблем післявоєнного Іраку.
Водночас поки сильні світу цього обмірковують питання мільйонних заробітків, із Багдада дедалі частіше доносяться голоси ображених іракських підприємців. Вони скаржаться, що не можуть бути господарями на своїй землі, оскільки їм якщо й вдається долучитися до реконструкції власної країни, то лише на правах субпідрядника. До того ж, лише в незначних проектах...