США перед вiйною «нового поколiння»
Чисельність американських військ за межами США скорочується останні двадцять років. Якщо 1980 року за кордоном служили майже 689 тис. американських солдат і офіцерів, то 1990 року їхня кількість зменшилася до 610 тис. За даними Центру оборонної iнформації та прес-служби НАТО, 2001 року за межами країни проходили службу 255 тис. солдат і офіцерів США. Усього ж в американських збройних силах у грудні 2002 року служили 1 млн. 141 тис. чоловік.
Приблизно 117 тис. солдат і офіцерів США розквартировані в Європі, де вони знаходяться з 1945 року. У Великiй Британії служать близько 11 тис. американців, здебільшого вони належать до військово-повітряних сил. У Німеччині розквартировані 71 тис. солдат і офіцерів, переважно вони служать у піхотних і танкових частинах. Італія, де постійно дислокуються 23 тис. військовослужбовців, є однією з головних баз військово-морського флоту США. У Пентагоні вважають, що ці бази багато в чому втратили своє значення, оскільки створювалися в епоху «холодної війни» для протидії можливому нападу з боку СРСР. Тому американські військові бази у Західній Європі будуть скорочені. Аналогічна доля, можливо, спіткає і 37 тис. американських солдат і офіцерів, розквартированих у Південній Кореї. Північнокорейська артилерія в будь-який момент може завдати по них удару. Тому вже у найближчому майбутньому сухопутні американські війська можуть покинути територію Південної Кореї, де базуються з 1951 року. Їх замінять невеликі авіаносні з’єднання.
Великі військові гарнізони ЗС США за кордоном підуть у минуле. Нині Вашингтон робить ставку на створення невеликих баз, які розташовуватимуться ближче до можливих точок збройних конфліктів та місць базування терористичних організацій. Метою американських збройних сил буде завдання могутніх і швидких ударів по противнику. Крім того, бази необхідні для проведення миротворчих і гуманітарних операцій.
Американська армія розпочала створення груп швидкого реагування Striker. Вони складатимуться із 3,5 тис. солдатiв та 300 одиниць бронетехніки, які перекидатимуть у «гарячі точки» транспортними літаками. Збройні сили США переходять і на нові види озброєнь. Жертвою реорганізації, наприклад, став проект створення гаубиці нового покоління Crusader, здатної робити чотири постріли на хвилину та вражати цілі на відстані 450 км. Міністерство оборони США у травні 2002 року відмовилося закуповувати ці гармати у компанії United Defense. Crusader погубило те, що її спочатку створювали з розрахунку на «звичайну війну», вона була дуже потужною та великою. Як виявилося, цю гаубицю неможливо завантажити до транспортного літака. На розробку нових зразків військової техніки — більш легких і швидких — США мають намір витратити $34 млрд. у період з 2003 по 2010 рік. На зміну важкій бойовій техніці приходять принципово інші види озброєнь. У 2010 році на озброєнні Striker з’явиться, зокрема, система визначення точки пострілу, що дозволяє визначити місце, де знаходиться снайпер або терорист. Цей датчик, дослідний зразок якого вже створено американською компанією Synchros Technologies, швидше за все буде встановлено на касці кожного солдата, який веде бойові дії у місті.
Як передбачається, вже в 2015 році ВМС США зможуть створювати мобільні військові бази — гігантські транспортні платформи («плавучі острови»), які замінять традиційні військові бази, авіаносці та транспортні кораблі. Ці платформи створюватимуть за принципом дитячого конструктора — окремі деталі доставлятимуть до місця складання літаками та невеликими кораблями. За підрахунками Інституту оборонного аналізу, вартість одного плавучого острова становитиме приблизно $1,5 млрд. Планується, що будівництво першої мобільної бази розпочнеться у 2009 році. Однак військові аналітики США вважають, що подібні вкладення виправдані: мобільні бази дозволять США менше залежати від своїх союзників, які у багатьох випадках не погоджуються надавати свої бази та аеродроми для розгортання збройних сил США.
