США взяли протиракетний тайм-аут
Невпевненість Клінтона в ефективності ПРО має підстави: із 19 запланованих випробувань було проведено лише три, із яких два — невдалих. Ще раніше Клінтон заявляв, що прийматиме рішення щодо розгортання, зваживши чотири критерії: вартість системи, її технологічну реалізацію, наявність загрози ракетного нападу і вплив на національну безпеку, зокрема в галузі контролю над озброєннями. За попередніми оцінками, вартість ПРО, розгортання якої планувалося розпочати із 2005 року, становила б $60 млрд — для американської економіки, валовий продукт якої перевищує $7 трильйонів, це не смертельна сума.
Клінтон нічого не сказав про загальне міжнародне оточення ідеї ПРО. Негативна реакція Росії та Китаю не була неочікуваною. Ці країни вважали, що Сполучені штати порушать тим самим договір 1972 року про протиракетну оборону. Але крім них, ідею американської протиракетної оборони не підтримали європейські союзники США — Німеччина, Франція, Іспанія, Італія. Президент Франції Жак Ширак раніше був солідарний з Кремлем у тому, що «цей проект загрожує підірвати стратегічну рівновагу і відновити гонку ядерних озброєнь». Щоправда, тепер європейські політики отримали звістку про рішення Клінтона із полегшенням. За словами речника Бела Анда, німецький уряд канцлера Герхарда Шрьодера з розумінням і пошаною сприймає «мудре рішення» Клінтона. Міністр закордонних справ Великої Британії Робін Кук заявив, що Клінтон «врахував погляди» союзників США та інших міжнародних партнерів, відклавши розгортання ПРО, що порушило б договір ПРО 1972 року.
Заступник спікера Держдуми, колишній посол Росії у США Володимир Лукін вважає відступ американського президента у питанні ПРО дипломатичною перемогою Москви, яка скористалася стурбованістю Європи і Азії стосовно створення США власної системи безпеки. Російський президент Володимир Путін заявив, що рішення Клінтона «безсумнівно призведе до зміцнення стратегічної стабільності і безпеки у всьому світі, а також підвищить авторитет США в очах світової спільноти». Втім, Лукін стверджує, що перемога є «тимчасовою і пов’язаною із внутрішньою політичною боротьбою в США».
Питання про національну протиракетну оборону є чи не одним із найголовніших пунктів у виборчих програмах кандидатів у президенти від Республіканської та Демократичної партії. Республіканець Джордж Буш-молодший, який виступає за якнайшвидше розміщення ПРО, засудив рішення Клінтона, назвавши це свідченням того, що, «адміністрація Клінтона—Гора не спромоглася зміцнити оборону США». Тим часом його суперник нинішній віце-президент Ел Гор зазначив, що потрібно більше часу, щоб перевірити його здійсненість і зменшити дипломатичну суперечку обмеженої протиракетної оборони.
Мабуть, поспішною є заява газети «Індепендент», яка написала, що Клінтон відклав створення протиракетної парасольки надовго, якщо взагалі не назавжди. Під час виступу в альма-матер Клінтон наголосив на необхідності продовження роботи над ПРО. Він, зокрема, навіть змалював можливий сценарій дезінтеграції ядерної держави (читай: Росії. — Ред. ), внаслідок чого ракети можуть потрапити у нестабільні руки. Або ж у момент відчаю хтось із лідерів нестабільних держав може зробити «прорахунок»... На думку Клінтона, ПРО можна буде розгорнути 2006 чи 2007 року.
«Нью-Йорк таймс» звернула увагу на те, що в договорі ПРО нічого не сказано про протиракетну оборону театру бойових дій. Йдеться про ракети- перехоплювачі, які спроможні перехоплювати ракети середнього і короткого радіуса дії, або ж міжконтинентальні ракети у момент їхнього старту.
До речі, останню ідею — створення ПРО, здатної знищувати ракети на старті — підтримує й Путін. Такі перехоплювачі морського і наземного базування вже є на озброєнні американської армії, і саму систему можна буде розгорнути до 2007 року. Пентагон продовжує розробку лазерної зброї, яка розміщується на Боїнгу-747. Випробування лазерів, які збиватимуть ракети, розпочнеться 2003 року. На думку Джона Дойча, колишнього заступника міністра оборони, розробка національної ПРО, що базуватиметься на подібних системах, буде дешевшою і ефективнішою.
В Києві офіційних коментарів з цього приводу ще не робили. Очевидно, ще не прорахували, що й чим може загрожувати Україні і в разі створення нової американської системи ПРО (і автоматичної відповіді Росії), і разі остаточної відмови Сполучених Штатів.
