Стабільності на Балканах завдано чергового удару

Напередодні вилазок в Македонії й висунення вимог автономії для албанців у Південній Сербії, відразу ж після рішення міністрів закордонних справ країн-членів НАТО про скорочення п’ятикілометрової «зони безпеки» (буферної зони між Сербією й Косово), спостерігачі сил КФОР зареєстрували безпрецедентний за інтенсивністю мінометний обстріл сербської території. За даними артилерійської розвідки, 98 мін було випущено з різних точок у Прешевській долині, де містяться базові табори так званої Армії визволення Прешево, Медведжі й Буяноваца. Характер цього обстрілу свідчить про добру професійну підготовку терористів, оскільки вогонь вівся з розосереджених вогневих точок і був скоординований за часом. Водночас спостерігачі зафіксували в «зоні безпеки» пересування невеликих груп озброєних людей у чорній уніформі, характерній для членів «армії визволення». До речі, й під час інциденту в Македонії також помічено людей у чорній уніформі, озброєних мінометами, протитанковими гранатометами та крупнокаліберними зенітними кулеметами.

Зараз на кордоні між Косово та Македонією введено посилене патрулювання, головним чином силами американського контингенту КФОР, оскільки проблемна ділянка кордону міститься в зоні відповідальності саме американських підрозділів багатонаціональної бригади «Схід». Водночас в регіоні підвищено інтенсивність повітряної розвідки. Командування КФОР у відповідь на обвинувачення македонського керівництва у бездіяльності у зв’язку з діями албанських екстремістів висловило готовність до активних консультацій і координації дій з урядовими силами Македонії. Начальник генерального штабу збройних сил Македонії генерал-лейтенант Андрієвські проводить регулярні зустрічі з командувачем ланки КФОР, дислокованої в Македонії. Останні події поки що ніяк не позначилися на діях і режимі служби підрозділів польсько-українського батальйону (УКРПОЛБАТУ), зона відповідальності якого безпосередньо межує з проблемною ділянкою кордону. Але українські миротворці готують себе до можливих несподіванок. Наприклад, прийнято рішення про фортифікаційне зміцнення польового табору в селищі Рака, де розміщено штаб і тилові структури українського контингенту. Хашим Тачі, лідер ПДК — Демократичної партії Косово, колишній лідер Армії визволення Косово, і більш помірний лідер косовських албанців — президент ЛДК — Демократичної Ліги Косово Ібрагім Ругова висловили неприйняття планів щодо скорочення «зони безпеки» між Косово та Сербією. Представники головних албанських політичних партій Косово, що входять до своєрідного «тимчасового уряду» — Перехідної Ради Косово, — навіть підписали спільну декларацію з вимогою про розширення п’ятикілометрової «зони безпеки». «Інтелігент» Ругова пояснив це тим, що скорочення зони безпеки може підірвати безпеку Косово й «створить загрозу для життя солдат КФОР». На таку зворушливу турботу про здоров’я солдат КФОР iз боку албанського істеблішменту Косово НАТО відреагувало миттєво. З вуст спікера НАТО Марка Лейті прозвучало попередження «розсердженим албанцям» у тому дусі, що якщо війська потраплять під вогонь, вони «діятимуть за жорсткими правилами самооборони й дуже добре озброєні». НАТО «не хоче посилати в «зону безпеки» свої війська, проводити спільні патрулі із сербськими силами й «у нього алергія» на ідеї дозволити їм (сербам) придушити повстанців власними силами. Разом із тим, союзники готуються здійснити поетапне скорочення «зони безпеки», що відповідає необхідним умовам. Лейті практично підтвердив, що повернення югославської армії в буферну зону — кінцева мета НАТО. Зі свого боку, югославські власті підтвердили готовність замінити в регіоні сили третього Приштинського корпусу Югославської армії на інші частини, які не були задіяні в бойових діях на території Косово.

Скорочення «буферної зони» обіцяє стати досить затяжним і складним політичним процесом, особливо на тлі зіткнень на півдні Сербії та на півночі Македонії. Водночас, навряд чи варто очікувати, що, як і в Косово, лідери новоявлених «армій звільнення» зможуть користуватися підтримкою США — оскільки Армія визволення Косово своє завдання вже виконала.

А тепер Вашингтону доведеться думати, як упоратися з наслідками своєї колишньої балканської політики. Новий вибух нестабільності неминуче позначиться на діяльності українського миротворчого контингенту, спочатку призначеного для проведення виключно миротворчої операції й вельми умовно захищеного від більш ніж можливих терористичних актів і провокацій. Цілком iмовірно, що подальші події поставлять Україну перед проблемою перегляду повноважень своїх миротворців і, можливо, посилення контингенту бойовими та інженерними підрозділами.

P.S. Члени Ради Безпеки ООН рішуче засудили нещодавні насильницькі дії, вчинені екстремістами з метою порушення стабільностi й безпеки в Македонії. Як повідомили в прес-центрі МЗС України, відповідь на спалах насильства, спровокований екстремістами на кордоні між Македонією та Югославією, стала першим рішенням Ради Безпеки під головуванням України. Сьогоднi вiдбудеться екстренне засiдання РБ ООН.