Світова трагедія вносить корективи

Посол Штюдеманн, який щойно повернувся з Берліна з консультацій в МЗС Німеччини, вважає, що, з огляду на важливість тих трагічних подій, які сталися 11 вересня в США, тематика двосторонніх відносин відходить на другий план, хоча при цьому вона не втрачає своєї важливості. Розвиток двосторонніх відносин, на його думку, можливий лише на фоні забезпечення глобального порядку. Тоді ж, коли підвалинам цього глобального порядку завдано удару, все інше опиняється під загрозою. І тепер, за його словами, цілком природнім є те, що керівники держав світу обговорюють заходи, які допомогли б відновити довіру між людьми, запобігти новим жахливим подіям, знайти відповіді на питання, як це могло статися. Лише після цього, вважає посол Штюдеманн, можна повертатися до проблематики розвитку двосторонніх відносин. До речі, як вважає посол ФРН, посилення заходів безпеки, яке він особисто відчув у берлінському аеропорту, не повинно відбитися на процедурі отримання в’їзних віз українськими громадянами, оскільки тут існує сувора система контролю. Що ж стосується самих міжурядових консультацій, то, як вважає посол Штюдеманн, ця форма довела свою корисність і ефективність в умовах, коли рішення, що приймаються на вищому рівні, не завжди доходять до галузевих міністерств та відомств, відповідальних за їхнє виконання. Як відомо, в рамках четвертих українсько-німецьких консультацій, планувалися не лише прямі переговори між Кучмою та Шредером, але й засідання міжурядових робочих груп з питань зовнішньої політики, культурного співробітництва, економічної співпраці, сільського господарства, співробітництва в галузях міжнародної безпеки, військового та військово-технічного співробітництва (в тому числі — в авіації), внутрішніх справ та юстиції, в тому числі — боротьби з організованою злочинністю, ядерної безпеки та охорони навколишнього середовища.

У тому, що стосується питання ймовірної участі українських Збройних сил у створенні європейських сил швидкого реагування, бачення Німеччини, як видно з відповіді посла Штюдеманна, є неоднозначним: Україна не є членом ЄС, отже, вона не може брати участь у цьому безпосередньо. Але нині вивчається питання, яким чином, у якій формі (наприклад, стосовно проблеми прийняття рішень) можна було б до цього процесу залучити східноєвропейські країни, у тому числі й Україну.

Крім того, за словами посла Штюдеманна, він переконаний, що Україна потребує допомоги у виконанні конкретних проектів. Тому, за його словами, припинення урядової програми допомоги Україні (термін якої закінчується 2003 р.) без пропозиції її продовження в тому чи іншому вигляді не було б сигналом до налагодження довгострокового співробітництва. Посол вважає, що в Німеччині потрібно було б розпочати не лише внутріурядові дискусії з цього проводу, але й загальнополітичні дискусії з тим, щоб викликати посилення інтересу до цієї проблеми. Сама ж нова програма могла б фінансуватися з різних джерел.