Святкування з подвійними емоціями

Сьогодні Хорватія стала новим, 28-м членом Європейського Союзу. У ніч проти 1 липня тисячі людей вийшли святкувати цю подію на вулиці Загреба, столиці країни. Президент Хорватії Іво Йосипович назвав вступ до ЄС історичним моментом. «В історії країни бувають лише кілька таких моментів. Вступ Хорватії до ЄС — підтвердження того, що кожен з нас розділяє європейські демократичні та культурні цінності», — наголосив він. Зі свого боку голова Європейської ради Герман ван Ромпей відзначив: «Коли настала північ, ваша країна переступила важливу межу. Це змінить життя вашої країни на краще».

«День» звернувся до Стєпана МАЛОВИЧА, професора з Хорватського центру освіти журналістів, з проханням розповісти, з якими труднощами зіткнулася Хорватія на шляху до ЄС, які заохочення отримувала з боку Брюсселя і що залишилося зробити після офіційного приєднання до євроспільноти.

— Хорватія мала дуже довгий, дуже комплексний і дуже складний процес приєднання до ЄС. Жодна інша країна не мала такого процесу, а в Хорватії виник сильний євроскептицизм. У країні серед пересічних людей було відчуття, що ми є європейською країною, яка належить до Європи. Але складні проблеми, які виникали перед країною, сприяли наростанню скептицизму. Вчора було святкування з подвійними емоціями. З одного боку, люди були щасливими і гордими, а з іншого — у них зберігалося гірке почуття, що це свято могло б бути без таких проблем. Окрім того, ми не дуже задоволені поточною політичною ситуацією у країні.

Що ж до заохочення на шляху приєднання до ЄС — ми отримували чіткі й наполегливі сигнали, що нам треба дотримуватися усіх умов і втілювати їх у життя. Іноді місцеві політики не хочуть застосовувати, скажімо, антикорупційних заходів тощо. Європейський Союз був дуже наполегливим, намагаючись постійно тиснути на офіційну владу, щоб вона рухалась у цьому напрямку, а також робила все для пропагування країни.

Головним завданням країни є не лише завершення процесу приєднання до ЄС. Ми маємо зрозуміти, що цим офіційним декларативним актом не завершується робота. Нам треба і далі продовжувати адаптувати країну, зокрема вирішувати питання з правами людини, реформування юридичної системи, боротьби з корупцією. Нам потрібно розвивати і застосовувати значно вищі стандарти. Ми, пересічні громадяни, сподіваємося, що всередині ЄС пересічним громадянам буде краще, ніж це було до цього. Рамки ЄС будуть більш корисними у розвитку країни.