Сибірка проти світу: бійка за баланс інтересів
На сьогодні від сибірки в Сполучених Штатах померли чотири людини. Спори смертельного захворювання було знайдено ще в декількох країнах, зокрема Литві, Франції та Пакистані. Президент Інституту контролю за хімічною та бактеріологічною зброєю (США) Майкл Муді, відео-прес-конференцію з яким влаштувало посольство США в Україні, заявив, що не можна стовідсотково виключити можливості бактеріологічної атаки й проти України.
Уряд США, як сказав Муді, не виключає жодної версії походження розповсюджуваних у поштовій кореспонденції штамів сибірки, як зовнішньої, так і «домашньої». Попри те, що останнім часом американська влада дедалі більше схиляється саме до останньої версії — у США доволі радикальних угруповань, і зокрема екстремістських релігійних сект, спроможних вчинити щось подібне, — не підлягає сумнівам, що Вашингтон з усією серйозністю візьметься за іноземні держави, підозрювані ним у розробці бактеріологічної зброї. Західні мас-медіа оприлюднили складений Білим домом «чорний список», до якого увійшли Північна Корея, Ірак, Іран, Лівія та Сирія. Ці країни Вашингтон звинувачує у виробництві бактеріологічної зброї, що заборонено чинними міжнародними договорами та правилами. Як зазначає газета «Нью-Йорк Таймс», інші держави, причому навіть із числа союзників США, також підозрюються в порушенні міжнародного законодавства в цій галузі.
Підозра Сполучених Штатів падає й на країни колишнього СРСР. Колишні радянські заводи з виробництва хімічної та бактеріологічної зброї можуть, на думку Муді, стати джерелом смертоносної сировини. Талановиті вчені, змушені шукати заробітку за межами своєї країни, можуть спокуситися на пропозиції терористичних організацій. Щоправда, за інформацією Майкла Муді, офіційний Вашингтон досі не підтверджував можливих звинувачень на адресу українських вчених в роботі на «Аль Каїду», які подекуди з’являються в західній пресі. За його словами, Сполучені Шати «не вважають Україну особливо проблемною країною в питанні розповсюдження бактеріологічної чи хімічної зброї». Серед країн колишнього СРСР найбільшу стурбованість Вашингтона викликає Росія. «Росія не надає доступу до чотирьох чи п’яти приміщень, які, на переконання США, були частиною програми розробки бактеріологічної зброї», — заявив Майкл Муді. — Не хочу сказати, що Росія порушує міжнародні договори, але стурбованість стосовно її діяльності все одно залишається, бо Росія недостатньо відкрито підходить до цього питання».
У той же час самі Сполучені Штати давно наголошували на тому, що контроль за розповсюдженням ядерної та біологічної зброї, й зокрема різноманітні інспекції, не повинні загрожувати національним інтересам країн (насамперед самих США), національній безпеці, комерційній таємниці та інтелектуальній власності. Цю ж позицію американська делегація відстоюватиме на міжнародній конференції з перегляду Конвенції про біологічну зброю, що днями відкрилася в Женеві. «День» поцікавився у Майкла Муді, якими, на його думку, мають бути нові розроблювані стандарти контролю за розповсюдженням хімічної та бактеріологічної зброї, аби вони відповідали інтересам усіх країн, що підписали відповідні договори. «Вимога рівноправності держав є політичною, — відповів пан Муді. — Однак в реальності держави не є рівноправними. Зокрема, стосовно того, як вони виконують свої зобов’язання в рамках міжнародних договорів. А також у питаннях захисту від біологічної атаки (Сполучені Штати мають найбільшу подібну програму)». США є лідером у біотехнологіях, за словами Майкла Муді, на Сполучені Штати та чотири-п’ять інших великих держав припадає приблизно три чверті всіх капіталовкладень у цій сфері, і переговори можуть вплинути на діяльність американських підприємств.
Вашингтон прагне зважувати користь, принесену міжнародними договорами в галузі контролю за біологічною і хімічною зброєю, та ризики, які ці договори можуть викликати, пояснив Майкл Муді. На конференції в Женеві американська делегація насамперед домагатиметься, щоб країни — учасниці Конвенції про біологічну зброю ухвалили відповідні національні закони, які б передбачали відповідальність за порушення норм конвенції.
Таким чином, проблема знаходиться відразу в кількох площинах. По-перше, проведена невідомими навіть не стільки бактеріологічна, скільки психологічна атака на Захід виявилася ефективною. Засобу протидії, який був би настільки ж ефективним, не знайдено. По-друге, боротьба за бактеріологічну безпеку вже, як делікатно натякнув пан Муді, наштовхується на протиріччя різних інтересів у сферах бізнесу, національної безпеки. По-третє, як виявилося, бактеріологічна, хімічна чи інша подібна війна, незважаючи на всі міжнародні договори та конвенції, не є неможливою. І по- четверте, залишаються нез’ясованими ні причини останньої бактеріологічної атаки, ані засоби боротьби з ними, а не лише з виконавцями (які теж залишаються невідомими).
ДО РЕЧI
МЗС України спростовує інформацію про те, що у 1999 році з України до Афганістану було передано 3 лабораторії, котрі надалі могли бути використані для розробок хімічної та біологічної зброї. Як повідомив на вчорашньому брифінгу речник МЗС України Ігор Долгов, «Україна ніколи не проводила роботи, пов’язаної з розробкою, виробництвом або накопиченням хімічної і біологічної зброї». Він виключив будь-яку можливість постачання лабораторного обладнання з України до Афганістану в 1999 році, посилаючись на дані компетентних установ України. Долгов відзначив, що офіційних звернень до України з цього приводу не було. Він підкреслив, що Україна суворо дотримується своїх зобов’язань, закріплених Конвенцією про заборону хімічної зброї та Конвенцією про заборону біологічної та токсичної зброї, і це «є одним з пріоритетів політики країни у галузі непоширення і контролю над озброєнням».
