«Сигнали будуть...»
Експерти «Дня» — про слабку реакцію Заходу на відвідини вищим керівництвом РФ незаконно анексованого Криму
Цими днями російський президент Володимир Путін втретє відвідав Крим після незаконної анексії минулого року. Українська влада відреагувала на це заявою глави держави та нотою МЗС. Зокрема Президент України Петро Порошенко назвав приїзд Путіна до українського Криму без погодження з українською владою — викликом для цивілізованого світу і продовженням сценарію нагнітання ситуації. Тим часом у ноті українського зовнішньополітичного відомства до МЗС РФ міститься вимога «пояснити причини демонстративної неповаги президентом РФ Володимиром Путіним, головою російського уряду Дмитром Медведєвим та іншими посадовими особами Російської Федерації чинного законодавства України та норм міжнародного права і припинити практику таких візитів».
І на цьому тлі доволі дивно виглядає фактична відсутність реакції Заходу на відвідини російським президентом незаконно окупованого Криму. І це при цьому, що Захід офіційно не визнає анексії Криму. І здавалося б, цей візит російського керівництва мав би стати черговою нагодою для Заходу нагадати про свою позицію й відповідно продемонструвати тверду підтримку територіальної цілісності і суверенітету України.
«День» попросив експертів прокоментувати, чому реакція Заходу на візит вищого керівництва РФ на тимчасово окуповану територію Автономної республіки Крим виявилась такою слабкою.
«ЦЕ НЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ПУТІНУ ПРОБАЧАТЬ ЦІ ВІДВІДИНИ»
Рефат ЧУБАРОВ, народний депутат, голова Меджлісу кримськотатарського народу:
— Захід зараз більше обтяжений увагою до сходу України, де спостерігається дуже кризова ситуація. Гадаю, все це накладається одне на одне. Бачте, звикають. І такі окремі моменти, як візити Путіна до незаконно анексованого Криму, вже не стають незвичними. Але це не означає, що Путіну пробачать ці відвідини. Все це фільтрується і накопичується.
Просто на тлі того, що не можна знайти вихід із ситуації на сході України, де групуються військові сили, зростає напруження, візиту Путіна в Крим надається менше уваги. Але ми подивимось, чим усе це закінчиться. Путін там буде два-три дні.
А заява Путіна про те, що Москва не дозволить правозахисним організаціям, які отримують фінансування з-за кордону, дестабілізувати півострів, граючи на проблемах, з якими стикаються кримські татари, — стосується особисто мене, якщо прочитати це між рядків.
Як я і прогнозував напередодні візиту, Путін скористався кримськотатарською проблематикою. Він намагається подати гламурну картинку. Там до нього привели німців, українців, росіян, євреїв, кримських татар, які співали йому осанну. Таким чином Путін хоче підживити внутрішньоросійські настрої щодо його підтримки Криму, і він дає чіткий сигнал Заходу: не чіпайте мене з Кримом, а про інше — давайте домовлятись.
Коли ж проаналізувати слова Путіна: «Україна стане на ноги і розвиватиметься позитивно, разом із Росією будуватиме своє майбутнє», — то я вже казав, що Путін говоритиме Заходу: так, ми залишимо Україну, але на наших умовах. А це означає: без членства в ЄС і НАТО — й обов’язково разом із Росією.
«ПЕРЕВЛАШТУВАННЯ КРИМУ ЗА РОСІЙСЬКОЮ МОДЕЛЛЮ — БІЛЬШ СУТТЄВИЙ ПІДРИВ СУВЕРЕНІТЕТУ УКРАЇНИ, НІЖ ЯКІСЬ ВІЗИТИ»
Андреас УМЛАНД, німецький політолог:
— Між Заходом і Росією існують розбіжності щодо інтерпретації статусу Криму. На Заході вважають, що Крим не належить Росії. Тому існують санкції, всілякі обмеження щодо туризму і торгівлі з Кримом з боку Заходу. Але Захід не може обмежувати приїзд або від’їзд російських політиків до Криму.
Тому поїздка російського президента на незаконно анексований в України півострів не викликає особливої реакції. Адже Путін й інші представники російської влади вже раніше були в Криму.
І згідно з офіційною позицією Росії, Крим є частиною Росії, і все це всякими способами підтверджується. Але тут є більш важливим те, що вся суспільна, освітня і соціальна системи входять до загальноросійських структур. Наприклад, зараз створюється федеральний кримський університет, в який об’єднуються різні кримські університети. І ось це перевлаштування Криму за російською моделлю є більш суттєвим підривом суверенітету України, ніж якісь візити високопоставлених представників російської влади.
Щодо заяви Путіна, що Москва не дозволить правозахисним групам, які отримують фінансування з-за кордону, дестабілізувати півострів, граючи на проблемах, з якими стикаються кримські татари. Це, знову ж таки, вписується до загальної картини того, як і всередині Росії поводяться з неурядовими організаціями, які отримують іноземні гроші. Це, звичайно, ще один доказ, що громадянських прав в Криму не дотримуються. І це було, напевно, сказано, щоб запобігти підтримці татарської діаспори в Туреччині і не дати іншим правозахисним організаціям можливості працювати в Криму.
— Віце-президент Європейського парламенту Рішард Чарнецький не виключає відключення Росії від міжнародної банківської системи SWIFT у разі подальшої ескалації конфлікту на Донбасі. Наскільки реальною є можливість дійсного використання такого важелю тиску на Росію?
— Насправді тут Європарламент відіграє невелику роль, тому що зовнішня політика не визначається в парламенті. Там можуть бути якісь резолюції, але це повинно бути рішенням Ради Європейського Союзу. І для кардинальних рішень потрібен консенсус усіх 28 країн ЄС. Дійти такого консенсусу складно. Але якщо буде подальший наступ російських військ на Маріуполь або в бік Криму, щоб створити коридор від Донбасу до Криму, то будуть нові санкції. Тоді це сприйматиметься як загроза безпеці самого Євросоюзу з причини того, що там розташована Запорізька АЕС, що будуть нові потоки біженців і що все це стане прямою проблемою для самого ЄС. Тому, гадаю, що цього разу будуть нові санкції, як, наприклад, відключення Росії від міжнародної банківської системи SWIFT або обмеження імпорту нафти.
«ВІЗИТ ПУТІНА ДО КРИМУ І ЕСКАЛАЦІЯ НАСИЛЬСТВА СЕПАРАТИСТАМИ МАЄ ВИГЛЯД СКООРДИНОВАНОГО ЗУСИЛЛЯ ЩОДО ПІДРИВУ МІНСЬКИХ УГОД»
Вітес ЮРКОНIС, експерт Iнституту міжнародних відносин і політичних наук, Вільнюс:
— Наш міністр закордонних справ зробив заяву, згідно з якою візит російського президента РФ до Криму і ескалація насильства сепаратистами на Донбасі має вигляд скоординованого зусилля щодо підриву Мінських угод.
Що стосується відсутності заяв з боку Брюсселя або глави зовнішньополітичної служби ЄС, думаю, сигнали будуть, але із запізненням. Слід мати на увазі, що серпень — місяць відпусток. Проте, вважаю, що західні країни не пропустять цей момент, і з цього приводу ще будуть заяви. Справді, в нинішній ситуації все, що відбувається в Україні, перебуває під особливою увагою всього Євросоюзу. Зрозуміло, що Польща і Литва, які ближче до України, першими реагують. Але я впевнений, що в Берліні на це теж зреагують.
Скоро минає рік з моменту підписання перших Мінських угод, але ми бачимо, що відбувається більше імітація і затягування часу з їхнею реалізацією, триває руйнування Східної України, з метою завадити мирному розвитку країни.
І тут питання не лише до того, які кроки повинен робити Захід щодо розв’язання кризи в Україні. Справді, Захід має бути рішучішим. І останнім часом ми бачили досить принципову позицію, хоча там проводять багато дискусій про те, чи можна виявити свою принциповість іншими способами, зокрема, більш жорсткими санкціями. Але все одно, ані Берлін, ані Варшава, ані будь-яка інша столиця в Європі не вирішать цього питання без самого Києва.
Ми бачимо, що громадянське суспільство в Україні дуже активне і бере на себе багато волонтерства. Але одне з основних завдань лягає на плечі Києва, який має проводити реформи і боротися з корупцією. Це має бути дуже яскравий сигнал для Східної України, незважаючи на те, що там триває війна і бойові дії, реформи і боротьба з корупцією дає результати і може бути прикладом того, що можна досягти на сході України за мирних умов.
«ПУТІН ПРИЇХАВ ПРОІНСПЕКТУВАТИ ДЕРЖДАЧІ, ЯКІ ЗАБРАЛИ В УКРАЇНИ...»
Андрій СЕНЧЕНКО, український політик і підприємець, екс-народный депутат:
— Путін приїхав проінспектувати держдачі, які забрали в України, на предмет їхнього подальшого використання. І цей візит закамуфльовано під засідання так званої Державної Ради, де ухвалили історичне рішення торгувати горілкою і вином в санаторіях.
І нота українського МЗСу, і заява глави української держави із засудженням візиту Путіна до Криму — неефективні. Навряд чи варто очікувати, що весь світ зараз на цю тему обуриться. Слава Богу, що на Заході підтримують незаконність анексії Криму.
Зараз усі обговорюють це питання, хоча, на мій погляд, більш важливе питання — це практично остаточний розклад «мінського» формату. Спочатку поляки, а тепер і німецькомовні починають обговорювати новий формат переговорів щодо війни в Україні, а Україна в особі політичного керівництва мовчить. Ми просто, як м’яч на футбольному полі. Тому я вважаю, що зараз треба займатися корінними речами, які насправді можуть щось змінити в ситуації на Донбасі.