«Сильний хід» Трампа

Президент США Дональд Трамп призначив на посаду радника з питань національної безпеки генерал-лейтенанта Герберта Макмастера. До цього три тижні і три дні цю посаду обіймав  генерал-лейтенант Майкл Флінн, який був змушений подати у відставку на тлі критики за обговорення проблеми санкцій із російським послом Сергієм Кисляком.

У Пентагоні Макмастер вже тривалий час проштовхував адаптацію збройних сил США до методів гібридної війни, які Росія використовує проти України, і нарощування готовності збройних сил США до можливого протистояння з Москвою. 

У травні 2016-го року, виступаючи у впливовому американському центрі CSIS, Макмастер відзначив, що Росія посилилась у час, коли США здійснювали стратегічне згортання військової присутності у ряді регіонів. Він прямо заявив, використовуючи приклади України та Криму, що філософія стримування Росії, яку сповідали США та НАТО, зазнала провалу.

«Зараз ми усвідомили загрозу з боку Росії, яка до останнього часу вела обмежені війни з чітко визначеною метою: анексувала Крим, вдерлась в Україну (і все це з нульовими для себе втратами), консолідувала набуті території, і при цьому нашу реакцію на це подає як агресивну»,        — наголосив Макмастер.

За його словами, підхід до військового стримування агресора має спиратись на філософію завдання значної шкоди агресору не лише на етапі контрудару, а просто в ході оборони передових, щоб противник усвідомив, що він не зможе досягнути своєї мети за прийнятних для нього втрат. «Саме так, а не за рахунок умовного балансу сил та загрози удару у відповідь вже після акту агресії. Нещодавній досвід показав нам, що останній підхід є неадекватним», — підкреслив Макмастер.

«НА ЦІЙ ПОСАДІ БУДЕ ЛЮДИНА, ЯКА ТВЕРЕЗО ОЦІНЮВАТИМЕ СИТУАЦІЮ У СВІТІ»

Олександр ЦВЄТКОВ, американіст, професор, Дипломатична академія МЗС України:

— Це — сильний хід Трампа з поповнення радників до внутрішнього кабінету президента. Тепер там буде представлена дуже сильна команда на чолі з генералом Макмастером. Важливо те, що начальником штабу апарату радника президента США з питань національної безпеки залишається генерал-лейтенант Кіт Келогг.  В оточенні Трампа не вистачає лише хорошого економічного радника. Всі інші посади обіймають сильні фігури. І найбільше питання, яке хвилює бюрократичні кола, як успішно впишеться новий радник з нацбезпеки у стосунках з Бенноном         — старшим радником.

Макмастер — професійний військовий, який ніколи не працював у Вашингтоні і в Пентагоні — іншими словами, в бюрократичних колах. Це бойовий нагороджений генерал, який має досвід управління великими військовими з’єднаннями. Водночас він здобув ступінь доктора філософії у галузі американської історії, написавши критичну дисертацію на тему стратегії США у В’єтнамі. У 1997 році він видав книгу Dereliction of Duty,  у перекладі на українську мову «Недбальство». На прикладі В’єтнаму він дослідив помилки і досягнення у ході цієї війни і написав, як найбільш ефективно використовувати збройні сили США у майбутньому.

Крім того, у нього є особисті і службові хороші відносини з нинішнім міністром оборони генералом Меттісом.

Серед військових він має прізвисько «Бунтар». І військові ще називають його менеджером, який не допускає глупоти, та «прямий як стріла». Іншими словами, якщо він вірить у щось, то не соромиться і запитати у вищестоящих і відстоювати свою думку.  Двічі його не підвищували у військовому звані через те, що він прямий у своїх вимогах і висловлюваннях своєї думки.

Для нас призначення Макмастера означає, що на цій посаді буде людина, яка тверезо оцінюватиме ситуацію у світі, головні ризики і загрози, і подаватиме об’єктивну інформацію на розсуд президента.

При цьому буде відкинуто всі підкилимні ігри, які дозволяв собі попередник генерал Флінн, а Макмастер буде оцінювати з точки зору об’єктивної дійсності і рекомендувати ті рішення, які приводять до успіху, з точки зору його знання як військового і розумного теоретика.

Навряд чи можна вбачати збіг з призначенням Макмастера у той же день, коли Росія три роки тому розпочала агресію проти України. Справа в тому, що ця посада не може бути вільною, а оскільки вона не вимагає затвердження сенату, то президент швидко її заповнив.

На цю посаду претендувало декілька кандидатів, деякі з яких ставили свої вимоги, що прийдуть зі своїм штатом співробітників. Ці вимоги не сподобались президенту, і він зупинився на Макмастері, але дає йому карт-бланш для набору до апарату національної безпеки співробітників, яких він потребує.  

У чому зараз головна інтрига у США? Президент набирає тих радників свого внутрішнього кола, яким він безумовно довіряє. На тлі того, що він не дослуховується до критичних зауважень, що йдуть від партійної машини, не довіряє бюрократичній машині Вашингтона, тому йому треба спиратись на цю основну внутрішню групу. І безумовно, Макмастер підходить під цю категорію.

Макмастер підтримає посилення адекватної ролі США в НАТО, підтримку союзників, і, скоріше за все, він може надавати тверезі рекомендації щодо того, як Сполученим Штатам поводитись на Близькому Сході, Середній Азії і особливо в Іраку. Також він дасть тверезу оцінку можливостям співробітництва з Росією, виходячи з інтересів США.

Протягом своєї кар’єри він займається оцінкою можливостей збройних сил США до будь-яких конфліктних ситуацій, особливо воєнних. Іншими словами, він вивчає відповідність вміння, кваліфікації та озброєнь до тієї чи іншої ситуації.  Тому Макмастер буде цікавитись усіма ситуаціями, які ми переживаємо сьогодні, у тому числі нашим конфліктом з Росією. Але тут на перше місце вийде політичне рішення, доповненням до якого будуть силові важелі та інструменти.

Радник національної безпеки має поєднувати політичний вплив і політичне бачення, оцінювати геополітичне значення подій і до них пристосовувати військові можливості. Оскільки Макмастер є теоретиком і займався ефективністю управління збройними силами і командування, то від нього можна очікувати прогресивних кроків.

ГОЛОС ІЗ «ФЕЙСБУКУ»

Новий радник президента США з національної безпеки генерал-лейтенант Herbert Raymond McMaster є американським військовим стратегом, він проходив службу в Іраку і Афганістані, є доктором філософії з історії США.В одному з інтерв’ю він сказав: «Командири, з якими я працював, хочуть відвертих оцінок, критики і зворотного зв’язку.» У 2014 році журнал Time назвав генерала одним зі 100 найвпливовіших людей у світі, наголосивши, що він «міг би бути видатним воєнним мислителем ХХІ століття».

На базі уроків війни на сході України він наголошує на необхідності доцільних змін у збройних силах США, щоб ефективно протидіяти армії Росії у разі конфлікту нової генерації, зокрема на: необхідності посилення передових рубежів США, щоб вже на початковій фазі конфлікту ворог зазнав значних втрат; побудові гнучкого військового стримування, яке вже в ході оборони передових рубежів забезпечуватиме завдання відповідної шкоди агресору, щоб він усвідомив неможливість досягти своєї мети за прийнятних для нього втрат; урахуванні уроків, які свідчать, що підхід, який базується на умовному балансі сил та загрозі удару у відповідь вже після акту агресії, є неадекватним. Слід відмітити, що радник президента США з питань національної безпеки є однією з найвпливовівших в уряді США людиною. Він є однією із ключових довірених осіб президента США.

Good choice Mr President!

Ігор КАБАНЕНКО