«Сильний сигнал Меркель»

Лідери опозиції Арсеній Яценюк і Віталій Кличко вилетіли до Берліна, щоб обговорити з федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель необхідність уникнення кровопролиття в Україні і зупинення політичної й економічної кризи. «День» звернувся до кореспондента газети Die Welt із проханням розповісти, чого слід Україні чекати від цієї зустрічі.

* * *

— Мені було цікаво почути, і правильно, що Яценюк на Майдані дуже важливу роль відвів безвізовому режиму з ЄС. Я сподіваюся, що такий візит лідерів опозиції до Берліна приведе до якихось чітких сигналів такого типу, яких давно не було.

Щодо значення цього візиту, в дипломатичних колах Німеччини торік можна було почути до саміту у Вільнюсі, що Янукович дуже зацікавлений у телефонній розмові з Ангелою Меркель. Такого тоді не сталося. А зараз німецький канцлер уперше приймає особисто Кличка і Яценюка. Я думаю, що це сильний сигнал. І питання ще відкрите, наскільки це справді кардинальна зміна німецької політики в цьому регіоні.

— І які сигнали надсилає Європі, Росії, українській владі Меркель, приймаючи лідерів української опозиції?

— По-перше, між європейським співтовариством і Заходом, з одного боку, а з Україною — з іншого, дуже активно обговорюється тема санкцій. Партія пані Меркель теж висловилась із цього приводу — за впровадження санкцій.

По-друге, складно загадувати, які сигнали німці давали Москві під час візиту глави німецького МЗС Штайнмаєра. Я думаю, що позиція мінімум полягає в тому, щоб в Україні не було насильства й ескалації. І є позиція максимум — щоб опозиція була серйозно залучена до створення уряду і щоб вона могла справді щось змінити. Де ми тут зупинимося між цим мінімумом і максимумом, я теж хотів би дізнатись.

Поки що я скептично ставлюсь до того, щоб цей бій міг закінчитися 1:0 на користь опозиції. Якщо результат буде з легким плюсом для опозиції — це вже буде добре.

— Оскільки в українському конфлікті задіяні дві сторони — опозиція і влада, то чи не означає це необхідність зустрічі пані Меркель із представниками офіційного Києва, щоб вирішити це протистояння?

— Я думаю, що така зустріч з опозицією, перш за все, має історичний характер. Що стосується контактів із владою — тут працюють посольства, міністерство закордонних справ. Хотілося, мабуть, німецькій стороні не давати такого сигналу, що ми дружимо з можновладцями в Києві. Наскільки мені відомо, навіть у Сочі ранг присутності Януковича було знижено російською стороною. Як виглядала б Німеччина, приймаючи Януковича в Берліні. Це такий дипломатичний і символічний знак.

— Виходить, що Берлін на боці опозиції і підтримує формування нового коаліційного уряду.

— Нового — так. Коаліційного чи ні, мені важко судити, але справді Меркель ясно дає сигнал, що її симпатія на боці опозиції.

Ще хотів би зазначити, що колись Гідо Вестервелле сказав, що Німеччина повинна зосередитись на акціях у своєму найближчому сусідстві або в сусідстві Європейського Союзу. А не змінювати світ десь дуже далеко: в Азії й Африці. Можливо, що зараз це якраз один елемент такого мислення Берліна.

КОМЕНТАР

Штефан МАЙСТЕР, старший науковий співробітник з політичних питань Європейської ради з міжнародних відносин:

— Основна ідея зустрічі в тому, щоб підтримати обидвох лідера опозиції, але особливо Кличко. Основна стратегія уряду Німеччини зараз полягає в тому, щоб запобігти ескалації насильства завдяки риториці і тиску громадськості та підтримати Кличка як можливого кандидата на дострокових виборах. Це означає, що ця зустріч допоможе поінформувати канцлера стосовно подій, які відбувають на Майдані і показати публічно, що Меркель готова зустрітися Кличко і Яценюком в якості офіційних лідерів опозиції. Це повинно надати їм міжнародної легітимації і зміцнити їх проти Януковича. Я не очікую фундаментальних результатів, тому що для цього їм (лідерам опозиції. — Авт.) потрібно поговорити з Януковичем і Путіним.