Терористки-смертниці: хто вони?

З певного часу російські слідчі реєструють той факт, що у боротьбі за сепаратистську кавказьку республіку Чечня живою зброєю дедалі частіше стають жінки. Більшість терористок втратили у війні своїх чоловіків або синів і хочуть помститися за це кривавими злочинами.

Уперше цей феномен проявився три роки тому, коли дві жінки-смертниці здійснили теракт в ім’я чеченської незалежності: вони підірвалися 7-го червня 2000 року перед російською військовою базою поблизу Грозного. У результаті загинули, згідно з даними чеченської сторони, 27 чоловік. З того часу в ході чеченського конфлікту жінки-смертниці здійснили не один терористичний акт, унаслідок чого загинули десятки людей (також жінки були серед тих, хто захоплював Театральний центр на Дубровці). Як стверджують, організатором цих терактів є чеченський польовий командир Шаміль Басаєв, який нібито набрав у команду терористів-смертників понад 30 жінок.

Чеченці — мусульмани, а в інших мусульманських регіонах, таких як Близький Схід, феномен жінок-терористок відомий давно. З початку інтифади кількість палестинських терористок-смертниць вельми зросла. Розвідка ізраїльської армії проаналізувала причини використання жінок для виконання місії самовбивць. Жінки, йдеться у доповіді, викликають менше підозр, ніж чоловіки і можуть, наприклад, легко вписатися у картину ізраїльських вулиць. На відміну від чоловіків, навіть дуже мужню і готову на смерть жінку сприймають як м’яку і наївну людину, вона викликає менше недовіри.

Ізраїльські органи безпеки кажуть, що жінки, які беруть участь у здійсненні терористичних актів, належать до двох основних категорій: 1. Жінки вільних професій та з хорошою освітою. 2. Молоді жінки з народу без вищої і без професійної освіти. Спільною для всіх є наявність проблем соціально-економічного характеру, наприклад, розлучення, що в арабському суспільстві для їхніх сімей є ганьбою, або нездатність народжувати дітей — часто це виявляється причиною, чому жінки залишаються самотніми. Схильними до виконання терористичної місії є також родички чоловіків, які загинули у ході воєнних дій проти ізраїльських військовослужбовців, а також жінки сумнівної поведінки, що підтримують контакти із багатьма чоловіками, що в арабському суспільстві є явищем незвичайним.

На всіх цих жінок досить вчинити невеликий тиск, щоб примусити їх взяти участь у здійсненні терористичних актів. На думку представників військових установ Ізраїлю, жінки сприймають свої злочини як засіб для покращання свого авторитету в суспільстві. Розслідування показали, що багато хто з цих жінок мав любовні зв’язки з активістами терору, які примушували їх брати активну участь у здійсненні терористичних актів. Представники спецслужб Ізраїлю наводять приклади терактів, якi скоєнi вагітними смертницями. В ім’я терору ці жінки жертвують навіть своїми ненародженими дітьми.