Ті ж проблеми...

Джордж Буш звернувся до нації зі своєю черговою щорічною промовою. До неї завжди прикута грандіозна увага світової спільноти, оскільки вважається, що промова до нації є своєрідним накопиченням сигналів щодо політики Сполучених Штатів на наступний рік. Одна зі знакових промов Джорджа Буша відбулася 29 січня 2002 року, коли американський лідер виокремив «вісь зла» із трьох країн — Іраку, Ірану і Північної Кореї. Через кілька місяців розпочалися військові дії проти Багдада.

Цього разу Джордж Буш був стриманіший у своїх словах. Американська газета «Вашингтон Пост» зауважує, що він виглядав дуже заклопотаним, а тому тріумфальною його промова аж ніяк не виглядала. Це ж видання звертає увагу, що за останній рік підтримка населенням президента впала на вісім відсотків, до 42%, що є досить прикрою тенденцією з огляду на цьогорічні вибори до Конгресу. Американські експерти звертають увагу, що Джордж Буш якраз готував підґрунтя для своїх однопартійців-республіканців для ведення більш переконливої кампанії.

Один із основних сигналів президента США стосувався енергетичного питання. Складається враження, що ця тема стала особливо «модною» і гострою після газової суперечки між Україною і Росією. Саме після скандальних переговорів між Києвом і Москвою серйозно задумалися над питанням енергобезпеки в Євросоюзі. Не виключено, що Кремль, який проводив жорстку «газову» політику щодо Києва, опосередковано підкинув тему для виступу і Джорджа Буша. Хоча, звісно, в цій промові йшлося не про залежність від російських енергоносіїв (американцям у цьому плані пощастило більше, аніж Європі), а від близькосхідної нафти. «Америка потрапила в залежність від нафти, яка почасти імпортується із нестабільних регіонів світу. Позбавлятися від такої залежності краще всього з допомогою технологій», — наголосив лідер США. Президент запропонував скоротити до 2025 року поставки близькосхідної нафти в Штати більш ніж на 75%.

Американські аналітики не забарилися із власними коментарями щодо зобов’язання Буша. Вони вважають, що таким чином лідер республіканців намагається убезпечити свою партію від можливих нападок з боку політичних опонентів. Адже якщо ціни на енергоносії будуть і надалі зростати, то цим буде завдано сильного удару по позиціях правлячих у країні республіканців напередодні виборів. Газета «Нью-Йорк Таймс» вважає, що ще більше неприємностей «партії влади» може завдати факт надприбутків нафтових компаній. Експерти висловлюють і аргументи щодо своїх підозр про «двозначність» енергетичної обіцянки Джорджа Буша: як можна скорочувати те, що і так поставляється в США лімітовано? США, нагадують аналітики, отримує лише 20% близькосхідної нафти від загального обсягу, а решта надходить із Мексики, Канади і Венесуели.

Майже половину своєї 52-хвилинної промови Буш приділив питанням зовнішньої політики. Він наголосив, що США не можуть залишатися замкненими на власних проблемах і повинні боротися «з тиранією у всьому світі». Президент фактично продовжив свою минулорічну інавгураційну промову, говорячи про необхідність поширення свободи. (Нагадаємо: у цьому контексті торік Буш двічі згадав «помаранчеву» Україну). Цими днями він підбив проміжний підсумок: «У 1945 році на планеті було близько двадцяти демократичних країн. Сьогодні їх 122». Потім він продовжив: «Шлях ізоляціонізму і протекціонізму може здаватися привабливим, але він веде до багатьох загроз і занепаду. Єдиний спосіб захистити наш народ, єдиний спосіб забезпечити мир і єдиний спосіб самостійно визначати свою долю — це бути лідером», — заявив президент США.

Це вже п’яте звернення Джорджа Буша до нації. Позиції президента з кожним роком стають дедалі слабшими. Експерти пояснюють це зростаючим серед американців невдоволенням війною в Іраку і політичними проблемами всередині країни. Зокрема, на адресу президента пролунало чимало різких слів у зв’язку з тим, як його адміністрація підійшла до ліквідації наслідків урагану Катріна.