Тортури як засіб проти тероризму

Учора Верховний суд Ізраїлю розпочав слухання щодо застосування сили проти в’язнів, яке практикує Шин Бет — головна служба безпеки країни.

На такому рівні питання «бити чи не бити?» в Ізраїлі розглядається вперше. Хоча ця проблема й раніше бувала предметом судових процесів, але йшлося лише про окремі випадки, й судові вердикти ніяким чином не змінювали загальну практику поводження ізраїльських правоохоронців із палестинськими ув’язненими.

І ООН, і правозахисні групи одностайно твердять, що насильство в ізраїльських в’язницях є порушенням прав людини. Тим більше, що Ізраїль взяв на себе певні зобов’язання, підписавши міжнародну конвенцію ООН проти застосування тортур. Відома правозахисна організація «Міжнародна амністія» у своїй доповіді відзначає, що в Ізраїлі тортури палестинських в’язнів були і є систематичними й офіційно дозволеними. За рік через катування у в’язницях проходять принаймні 850 чоловік — 85 відсотків від загальної кількості палестинських ув’язнених. Між тим Шин Бет стверджує, що застосовує силу лише в «особливих» випадках.

Тортури в ізраїльських тюрмах вирізняються винахідливістю. Спочатку слідчий отримує дозвіл на проведення того чи іншого виду катування. Потім, за інформацією АП, в’язнів-палестинців б’ють, надягають їм на голови ковпаки, змочені сечею, позбавляють сну або оглушують гучною музикою. Служба безпеки виправдовує такі знущання тим, що, використовуючи тортури, вона отримує цінну інформацію про заплановані теракти. Втім, навряд чи це вагома причина для «політики побиття». А катуючи хай навіть і злочинців, Ізраїль навряд чи зможе побороти палестинський тероризм і, скоріше, тільки «додасть жару».

Щодо того, що Верховний суд проголосить тортури протизаконними, є сумніви. Хоча навіть якщо таке рішення буде ухвалено, де гарантія його виконання? Адже нині Ізраїль порушує вже підписану ним оонівську конвенцію щодо тортур.