Цінуймо атмосферу примирення

Читачі «Дня», очевидно, вже знають про те, що на розгляд Сейму Республіки Польща днями було подано законопроект, котрий передбачає визнання Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії «злочинними організаціями, які вчинили геноцид супроти польського населення Східних Кресів у 1939 — 1947 рр.»

Оскільки це питання є далеко не другорядним у загальному контексті українсько-польських відносин, більше за це — принциповим, необхідно розглянути всі аспекти проблеми, щоб розставити належні крапки над «і». Як польські правдиві гуманісти й демократи (назвемо такі постаті як Єжи Гедройц, Яцек Куронь, зрештою — незабутній Папа Римський Іван Павло ІІ), так і українська громадськість були єдині в одному: криваві, вбивчі, морально нестерпні українсько-польські конфлікти минулого не можна «транслювати» у майбутнє, вони мають бути переосмислені в дусі християнського, загальнолюдського та правдивого європейського примирення, виходячи з розуміння однієї простої, але величної істини: у кривавому пеклі Другої світової війни не було й не могло бути ані «праведних», ані «грішних» націй, кров щедро проливали солдати всіх без винятку воюючих народів та країн, дуже часто безжалісно вбиваючи «ворожих» дітей, жінок та старих. Українців та поляків (конкретніше — Армії Крайової та УПА) це стосується теж. Бо люди зневажили велику християнську заповідь: «Не вбивай!» Ось чому заклик: «Пробачаємо й просимо нас пробачити», оприлюднений на офіційному, зауважмо, рівні ще на межі ІІ та ІІІ тисячоліть, є єдиним (саме єдиним!) духовним та політичним виходом із ситуації, що склалася, єдиним шляхом до порозуміння між нашими народами.

Нагадаємо (думається, ми маємо право це зробити), що газета «День» теж зробила вагомий внесок у справу життєво необхідного порозуміння. Читачі, напевно, пам’ятають книжку «Війни і мир, або Українці — поляки: брати/вороги, сусіди...» (2004 рік). Там якраз було проаналізовано неймовірно складну й неоднозначну історію наших відносин. Ось що, зокрема, писав у слові до читачів польського видання цієї книжки відомий польський політичний та громадський діяч Адам Міхнік: «Україна й Польща — це дві великі країни, розташовані між Росією та Німеччиною. Від наших взаємин залежатиме дуже багато. Розмова про історію складна, але необхідна. Питання в тому, щоб спрямувати свою думку в майбутнє, щоб усвідомити, як багато в нас спільних цінностей та інтересів, а також як багато ми разом можемо досягти... Тримаємо за Вас кулаки та бажаємо вам щастя, брати-українці!»

Із сумом і тривогою мусимо констатувати, що планована ухвала Сейму аж ніяк не «вписується» у цю стратегію розбудови добрих відносин між нашими державами. І не тому, що ми прагнемо робити з УПА чи ОУН ікони, бездумно ідеалізувати ці організації (так само, як сподіваємося, не всі польські історики стовідсотково схвалюють все, що робила Армія Крайова). А тому, що нам пропонують явно контрпродуктивний шлях: політично заангажованих звинувачень замість зміцнення того порозуміння, котре, на щастя, намітилося між Варшавою та Києвом (передовсім на європейському напрямку). Задля зміцнення цього порозуміння не слід шкодувати жодних зусиль.

Ми попросимо експертів «Дня» викласти своє ставлення до проекту ухвали польського Сейму й до ситуації, що склалася.

КОМЕНТАРІ

Мирон СИЧ, депутат Сейму Республіки Польща, заступник голови Польсько-української парламентської групи, заступник голови Комітету з питань національних і етнічних меншин:

— Це тільки проект ухвали, який подано Селянською партією. Маршалек сейму не вніс його до консультацій. Тому по цьому документу навіть не проводять дискусію. Ця партія внесла дуже радикальний проект ухвали. І ще невідомо, чи сейм буде працювати над цим проектом. Ще один проект внесено до сенату, і в ньому йдеться про те, що було зроблено за цей час. Також варто згадати, що сьогодні відбулася розмова митрополита греко-католицької церкви з президентом Польщі. Під час цієї розмови було домовлено про приїзд 27 червня патріарха греко-католицької церкви Святослава до Варшави, де відбудеться панахида за жертвами Волинської трагедії. Думаю, що вже відбулося багато таких ініціатив щодо того, щоб у гідний спосіб відзначити 70-ті роковини, зокрема молитвами за жертви.

І на мою думку, внесений Селянською партією проект — сильно радикальний, і в такій формі його буде важко ухвалити. Я думаю, що знайдуться інші проекти. І було б найкращим варіантом, якби вдалося прийняти якусь спільну декларацію через дві палати парламенту, яка б зближала наші народи, а не віддаляла. У цьому є проблема. Було б погано, якщо після 70 років ми приймаємо заяви, які ще більше віддаляють наші народи і держави, ніж зближають.

Сьогодні я не сприймав би цього так, що це проект, який ухвалений до голосування. Маршалек навіть не присвоїв номера цій ухвалі.

— Чому селянська партія винесла такий проект ухвали, вона зацікавлена в зруйнуванні примирення між нашими народами?

— У цій партії є особи, які тісно зв’язані з організаціями Східних Кресів і зацікавлені в їхній підтримці. Це проект невеликої партії. Для мене особисто цей проект неприйнятний у цій формі.

— А як ставляться до цього проекту в правлячій партії «Платформа обивательська» і опозиційній «Право і справедливість»?

— Поки що на цю тему не має навіть дискусії. Проект ухвали внесено 11 квітня до сейму, а маршалек не надав поки що подальшого ходу цій справі. Так що інші партії ще не висловили своєї думки щодо цього проекту. Я думаю, найближчого часу відбудуться зустрічі з віце-маршалеком сейму і заступником Голови Верховної Ради в рамках міжпарламентської польсько-української асамблеї, де ця справа, напевне, буде обговорюватися. Найважливіше, що і президент Коморовський і міністр закордонних справ Сікорський дуже позитивно сприйняли послання Блаженнійшого Святослава так само послання патріарха Філарета у справі Волинської трагедії. І це розглядається у нас як добрий знак для тривалого примирення.

— А як суспільна думка, «Газета Виборча» ставиться до появи цього суперечливого і радикального проекту ухвали?

— «Газета Виборча» надрукувала послання Блаженнійшого Святослава і патріарха Філарета. Газета пише, що ця тема не є новою, що було багато спільних заяв на кшталт «Вибачаймо і просимо вибачити». І це робиться практично з 1987 року. Від того часу часто лунали спільні заяви, які служили дійсному примиренню. Це робили президенти Квасневський і Кучма, Качинський і Ющенко. А нині — президенти Коморовський і Янукович. Розмовляли на цю тему маршалек Сейму і голова Верховної Ради України. І що найважливіше, ці розмови ведуть також з метою духопримирення найвищі достойники духовенства, римо-католицької і греко-католицької церков, які прийняли на цей час свої заяви і будуть їх відновлювати на кінець червня.

— Чи очікується спільна зустріч Коморовського і Януковича з нагоди 70-річчя Волинської трагедії?

— Я думаю, що так. Але найважливіше, що під кінець червня — 27 червня запланована панахида, яка буде відправлена Блаженнійшим Святославом за участі президента і достойників польської держави, а також достойників римо-католицької церкви. Це дуже важлива ініціатива, яка дійсно служитиме примиренню, а не розділенню наших народів.

Павел КОВАЛЬ, член Європейського парламенту, голова делегації Європейського парламенту в Комітеті парламентської співпраці «ЄС — Україна»:

— Для мене основним орієнтиром оцінки трагедії на Волині є вчення Івана Павла II, який не раз говорив на цю тему, і раджу подібним чином діяти іншим політикам, які розділяють християнські ідеї. У питаннях польсько-українського примирення ми не починаємо з самого початку, а вже пройшли певний шлях. Я маю на увазі дії Александра Квасневського та Леха Качинського і Леоніда Кучму та Віктора Ющенка. Тепер можливо настав час для наступного кроку: ми не повинні боятися чесності у польсько-українських відносинах, які протягом багатьох років помужніли, хоча й не так, як хотілося б. Потрібно завершити незакінчену роботу Анджея Пржевозьніка, який загинув в авіакатастрофі під Смоленськом, який дбав, щоб могили загиблих було відзначено хрестами. 70-річчя Волинської трагедії має проводитися за участю польського і українського президентів, який повинен відображати стан справи. Це, можливо, остання можливість вшанування цих подій родинами і близькими загиблих, які ще живі і часто згадують про те, що сталося.

Підготував Микола СІРУК, «День»

ДО РЕЧІ

Відомі релігійні та суспільні діячі, учасники Громадського комітету «Примирення між народами», занепокоєні нагнітанням ситуації напередодні 70-х роковин волинських подій. Про це йшлося на засіданні комітету, до складу якого ввійшли перший президент України Леонід Кравчук, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, Високопреосвященніший Симеон, митрополит Вінницький і Барський УПЦ, Емеритований Верховний Архієпископ УГКЦ Кардинал Любомир Гузар, Іван Васюник, Володимир В’ятрович, Мирослав Маринович, Марія Матіос, Борис Олійник, Ада Роговцева та Ігор Юхновський.

Учасники комітету відзначили: «Ми сподіваємося, що Сейм Республіки Польща прийме далекоглядне рішення, керуючись стратегічними інтересами двох країн, майбутнім сусідів. Та нас тривожать спроби деяких політичних сил польської сторони зробити історичну реконструкцію подій на Волині, внесення недружніх законодавчих ініціатив до представницьких органів влади щодо «волинського питання», ухвалення яких загрожує розпалюванням міжнаціональної ворожнечі, можуть призвести до руйнації досягнень у справі примирення та призвести до погіршення українсько-польських відносин».

Щоб зберегти порозуміння між українським та польським народами щодо трагічних сторінок спільної історії, громадський комітет «Примирення між народами» звертається до представників влади України та Польщі з проханням прискорити підготовку спільних документів про примирення та пам’ять жертв українсько-польського протистояння часів Другої світової війни та після неї. На думку учасників комітету, доцільно встановити спільний для двох країн День пам’яті та примирення українського і польського народів.