«Ця резолюція є ганебною»
Експерт — про заклик французького сенату поступово і поетапно скасовувати санкції проти Росії
Французький сенат ухвалив резолюцію із закликом до уряду поступово і поетапно скасовувати санкції проти Росії. За цей документ, який, щоправда, рекомендаційного характеру і не є обов’язковим для виконання, проголосували 302 із 318 членів сенату, проти були 16.
З ініціативою ухвалити таку резолюцію виступили республіканець Ів Поццо ді Борґо (фракція UDI-UA) та соціаліст Сімон Сютур. Зокрема, за словами ді Борґо, запроваджені на рівні ЄС обмежувальні заходи себе не виправдали, бо призвели тільки до погіршення діалогу з Росією. Тим часом Сютур закликав також відновити діалог із представниками парламенту Росії, знявши з них заборону на в’їзд до ЄС.
Представник уряду Франції, держсекретар із європейських справ Арлем Дезір у своєму виступі намагався переконати сенаторів у неконструктивності такої резолюції. «Мінські угоди та санкції дали змогу припинити гарячу фазу конфлікту на сході України. Тому санкції —це важіль тиску на Росію, який має тривати», —заявив Дезір.
Нагадаємо, що у квітні Національні збори, нижня палата французького парламенту, підтримали схожу резолюцію, в якій депутати, між іншим, висловили бажання, щоб Франція виступила проти продовження санкцій Євросоюзу щодо Росії, і закликали уряд своєї країни почати переговори про якнайшвидше скасування цих санкцій і зняти їх.
На момент підготовки номеру до друку не було офіційної реакції Києва на ухвалення цієї резолюції. Учора під час спілкування з журналістами спікер Верховної Ради Андрій Парубій висловив сподівання, що уряд Франції «ухвалить відповідальне рішення і підтримає санкції, тому що це на сьогоднішній день є одне з важливіших питань, яке об’єднує ЄС».
«ВОНА НАДАЄ КАРТ-БЛАНШ АГРЕСИВНІЙ ПОВЕДІНЦІ ПУТІНА»
Ніколя ТЕНЗЕР, директор Паризького центру вивчення та осмислення політичних рішень (CERAP):
— Я буду відвертим: ця резолюція є ганебною і незрозумілою ні зі стратегічної, ні з етичної точки зору. Навіть будучи м’якшою, ніж резолюція Національних зборів, яку було ухвалено два місяці тому, вона заплямовує імідж Франції за кордоном і надає карт-бланш агресивній поведінці Путіна. Російські ЗМІ уже зафіксували вигоду від цієї резолюції як і умиротворителі в Німеччині та Італії, не кажучи вже про Грецію та Угорщину, здійснюючи розкол серед держав-членів ЄС, а також серед політичного правлячого класу всередині кожної з них. Вони повинні усвідомлювати, що доля України матиме вирішальне значення для долі Європи. Йдеться про безпеку і ліберальні цінності, які переплітаються між собою.
Ухвалення цієї резолюції може бути пояснено лише через вплив Росії на деяких французьких парламентарів і безпорадність уряду з цього питання. Замість того щоб виступити проти резолюції і зібрати однодумців, які хочуть протистояти політиці Путіна, він намагався пом’якшити і зробити її більш прийнятною. Це пояснює, чому лише 16 сенаторів виступили проти неї, причому тільки один від Соціалістичної партії. Більшість з них не оцінила, які катастрофічні наслідки нестиме ця резолюція за кордоном. Це була справжня помилка, оскільки збитки буде важко залагодити.
Моя власна позиція полягає в тому, що санкції повинні залишитися і навіть посилюватися, допоки російські війська перебуватимуть на Донбасі і Москва не поверне Крим Україні згідно з міжнародним правом. Жодній країні не можна дозволити демонструвати неповагу до міжнародних договорів, вторгатися в інші країни, порушувати свої власні зобов’язання (а саме Будапештського меморандуму), а також здійснювати порушення прав людини, як це робить Росія в Криму і на окупованих територіях на Донбасі. Ми також знаємо, що Росія в переважній більшості випадків відповідальна за невиконання Мінських угод і що в останні місяці драматично збільшуються втрати серед українців. Ігнорування цих основних фактів є ганебним, і про це говорили деякі сенатори, які сміливо виступали проти резолюції.
— На яку реакцію ми можемо очікувати від президента Франції, який безпосередньо залучений до Мінського процесу?
— Наразі це головне питання. Президент Олланд завжди мав сильну позицію проти поведінки Росії. Він, безсумнівно, виступає за збереження санкцій, допоки Росія повністю не виконає Мінських угод. Кілька тижнів тому у спільній заяві лідери G7 підтвердили необхідність продовження цих санкцій і навіть їх розширення, якщо Росія не дотримуватиметься норм міжнародного права. В найближчі тижні я очікую на чітку заяву президента Олланда з цього приводу.
Зараз пріоритет уряду Франції полягає, по-перше, в тому, щоб переконати своїх союзників як у Європі, так і в Америці, і офіційно заявити, що він не має жодного наміру скасовувати санкції проти Росії. По-друге, він повинен взаємодіяти з союзниками Франції, в тому числі Україною, щоб краще комунікувати з цих найважливіших питань і краще зрозуміти власне сприйняття. По-третє, він повинен також бути відвертим під час дискусій з Москвою. Існують червоні лінії, і Франція та країни ЄС повинні твердо стояти на них. Складається враження, що в червні Європейська рада продовжить санкції і буде змушена їх підтвердити восени і взимку, якщо Росія не виконає Мінських угод. По-четверте, уряд повинен краще пояснювати французькому народові, депутатам та сенаторам свою політику в цій частині світу. Насправді ця тема не посідає центрального місця у вітчизняній політичній дискусії, а тепер вона повинна стати такою.
Я не знаю, чому українських представників не було під час слухань, але це не справедливо. Ми повинні визнати, що Росія є більш майстерною у використанні дипломатії для свого впливу. Я виступаю за те, щоб Україна посилила свою дипломатію як на рівні ЄС, так і окремо з кожною державою євроспільноти.
«ТЕПЕР ПОТРІБНО ЗВИКАТИ ДО ТІЄЇ РЕАЛЬНОСТІ, ЩО ПИТАННЯ ОСЛАБЛЕННЯ САНКЦІЙ БУДЕ ПІДНІМАТИСЯ ВСЕ ЧАСТІШЕ»
Микола КАПІТОНЕНКО, виконавчий директор Центру дослідження міжнародних відносин:
Складне і неприємне для нас рішення. Напевно, очікуване. Російське лобі у Франції традиційно сильне, як сильні і різного роду інструменти російської політики в Парижі. Я б сказав, що в існуючих умовах наша дипломатія зробила максимум можливого. Проблем як мінімум дві. По-перше, мало хто з європейців, включаючи нас, може точно сказати, для чого саме застосовуються санкції. Ясно, що змусити Кремль припинити війну на Донбасі або повернути Крим вони не зможуть. Так, Росія стає слабшою, але європейців це мало цікавить. У Росії вони не схильні бачити безпосередню загрозу, і це особливо стосується країн Західної Європи, далеких від російських військових баз. По-друге, санкції з самого початку мали тимчасовий характер. І цей час передбачалося надати Україні для перетворення в ефективну сучасну державу. Це був свого роду подарунок нам, який ми чомусь сприймали як належне і вимагали ще. Тепер потрібно звикати до тієї реальністі, що питання ослаблення санкцій буде підніматися все частіше. Солідарності ЄС загрожують багато речей, і відмінності в підходах і оцінках політики Кремля, природно, стануть ще одним випробуванням. Хоча і не найсерйознішим. Нам у цій ситуації варто зберігати спокій і уникати істерик. Бойкоти, демонстрації і протести тільки зашкодять. Як і весь цей час, нам потрібно довести, що ми цінний партнер, а не тільки джерело проблем.
«НЕЗВАЖАЮЧИ НА ГУЧНИЙ ХАРАКТЕР, ІНІЦІАТИВА НОСИТЬ ЛИШЕ РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР»
Тетяна КАСТУЄВА -ЖАН, керівник центру Росія – ННД у Французькому інституті міжнародних відносин:
Резолюція французького Сенату закликає до поступового пом'якшення санкцій. Незважаючи на гучний характер, ініціатива носить лише рекомендаційний характер. Справжні рішення приймаються на рівні Європейського Союзу і всіма державами членами. Зняття санкцій прив'язане до виконання Мінських домовленостей, і якщо бути реалістом, то статися це може дуже нескоро. Мінський процес, на жаль, у даний момент зайшов у політичний глухий кут. Подібну резолюцію вже приймала і нижня палата французького парламенту в квітні. В обох випадках ініціювали резолюції парламентарії, відомі своїми про-російськими позиціями, і які брали участь у поїздці до Криму і давно виступають за зняття санкцій. Вони пояснюють свої дії тим, що санкції не просто неефективні і не принесли бажаного ефекту, а й шкодять французьким виробникам. Напевно, частково дії парламентаріїв пояснюються і ідеологічними мотивами, і внутрішньополітичними. До речі, резолюція Сенату не заперечує офіційне трактування владою Франції політики Росії і анексію Криму.