У Чечні розпочинається друга фаза війни

Однак досягти остаточної мети — знищити тероризм повністю — федеральні власті не змогли. Путін запевнив присутніх журналістів на прес- конференції в Москві, що «найближчим часом ми з вами дізнаємось, як це буде зроблено і в які терміни».

Утім, розвиток подій за останні дні показує, що це реалізувати буде надзвичайно важко. Адже тепер федерали, вступивши на територію Чечні, зазнають втрат не лише серед солдатів. Вони втратили два бойових літаки: бомбардувальник СУ-24 і штурмовик СУ-25. Про це повідомив Інтерфакс працівник прес-служби ВПС підполковник Микола Баранов. СУ-25 було збито ракетою «Стінгер» поблизу містечка Урус-Мартам, що за 20 кілометрів на південний захід від Грозного... Жертвами авіаударів стають здебільшого мирні жителі, а не терористи, як заявляють росіяни. За словами президента Чечні Аслана Масхадова, від повітряних авіаударів загинуло 400 цивільних і більше тисячі було поранено. Остання хвиля авіанальотів спричинила ще більший відплив мирного населення з регіону. Кількість біженців, за словами президента Інгушетії Руслана Аушева, сягнула 105271 осіб і їх ставатиме дедалі більше. Більшість біженців ночують просто неба, в автомобілях чи в автобусах. Палаток і їжі не вистачає. Вже госпіталізовано 158 біженців, серед яких 50 дітей.

В останні дні чомусь на другий план відійшли заяви провідних політиків щодо війни в Чечні. Разом із тим власті хочуть створити серед населення образ нелегітимності нинішнього чеченського уряду. Про це, зокрема, Інтерфаксу заявив голова комітету з конституційного законодавства Ради Федерації Сергій Собянін. Цей законодавець, який вважає Масхадова нелегітимним президентом, оскільки той обирався не за чеченськими законами, засудив заклик чеченського президента ввести на територію Чечні міжнародний військовий контингент. Це, на його думку, рівнозначно оголошенню війни Росії. Самарський губернатор, голова бюджетного комітету Ради Федерації, Костянтин Титов, навпаки, вважає правомірним прохання Масхадова ввести на територію республіки миротворчі сили під егідою міжнародної спільноти. Назвавши політику федерального центру щодо Чечні «безграмотною і абсолютно не продуманою», Титов висловив упевненість, що світова спільнота надасть допомогу Чечні, якщо з боку чеченського керівництва надійде відповідне офіційне звернення. Самарський губернатор вважає, що здійснити це просто: «Грузія відкриває коридор — війська НАТО через Сванетію входять до Чечні й ніякий міжнародний авторитет Росії не завадить цьому (можливо, спробують федерали. — Авт. ). Про який авторитет можна говорити, якщо Росія не розраховується з зовнішніми боргами. А для боротьби з терористами існують інші методи, скажімо, група Альфа».

Однак, перед керівництвом Росії такі питання не стоять, бо гра йде за крісла в парламенті, а згодом і в Кремлі. Президент Інгушетії Руслан Аушев зазначив в інтерв'ю «Комсомольской правде», що в Росії як не вибори, то війна.

Разом із тим основний (поки що від партії влади) претендент на посаду президента Володимир Путін побоюється, щоб війна не переросла у «велику вітчизняну». Бо, коли операція в Чечні затягнеться й буде пов'язана з великою кількістю жертв, громадська думка поступово відвернеться від прем'єра. Можливо, через те чеченська війна ведеться з паузами. Удар — перевірка реакції населення. Знову удар.