У кожній китайській сім’ї читають по дві-три газети
Сьогодні в Китайській Народній Республіці бурхливий розвиток економіки гарантує мас-медіа гарні дивіденди від реклами. Наприклад, прибутки провінційної газети за рік можуть становити до десяти і більше мільйонів доларів. Газетний ринок країни достатньо розвинений: на ньому на сьогодні зареєстровано більше ніж дві тисячі видань, з-поміж них 20% є приватними виданнями, хоча їхня специфіка більше подібна до специфіки пам’ятних нам госпрозрахункових підприємств часів соціалізму. Відоме в Китаї і таке поняття, як медіа- холдинги: тенденція до їх створення є нині визначальною на інформаційному ринку країни.
Про все це журналісти «Дня» дізналися вчора під час зустрічі в нашій редакції із представниками Всекитайської асоціації журналістів. Природно, що журналістів «Дня» цікавило, чи існує в умовах економічного підйому ідеологічний контроль за ЗМІ із боку Комуністичної партії Китаю, чи обов’язково бути членом партії, щоб очолити мас-медіа. У Китаї цензури немає, підкреслив, відповідаючи на запитання українських колег, Цзян Пін — постійний член правління асоціації журналістів. Цензура, сказав він, полягає в тому, щоб не було порушень етики і конституції. Наприклад, були випадки закриття газет через те, що вони розмістили матеріали порнографічного характеру. Щоправда, наскільки нам удалося зрозуміти з відповідей китайських колег, їм незнайоме таке явище, як вирішення конфліктних ситуацій зі ЗМІ через суд. Усе вирішується адміністративними органами. Але сьогодні, коли в кожної сім’ї з’явилася можливість купувати або підписувати два-три видання, ЗМІ дедалі більше орієнтуються на читача, на його інтереси. Тож не дивно, що наших китайських колег, у свою чергу, цікавили питання про аудиторію «Дня», її інтереси, рівень освіти, залучення в суспільні процеси. Розмова виявилася взаємно цікавою і пізнавальною для обох сторін і зайвий раз продемонструвала, що інформаційний обмін між нашими обома країнами має стати інтенсивнішим.
