Україна готова до співпраці з Iраком

Міністр закордонних справ Іраку Мохаммед Саїд аль-Сахаф нещодавно повідомив про намір його країни заснувати іракські посольства в деяких республіках колишнього СРСР — зокрема і в Україні. Назвати заяву іракського міністра неочікуваною навряд чи можна. До Іраку неодноразово навідувалися українські делегації для обговорення найрізноманітніших питань. У розмовах із журналістами заїжджі до Іраку українські політики раз по раз нагадували про нагальну необхідність економічної співпраці з Багдадом та про важливість відкриття власного дипломатичного представництва в цій близькосхідній країні. Проте питання довгий час лишалося завислим у повітрі. Щодо економічної співпраці (а мається на увазі насамперед інтерес Києва до іракської нафти), то тут першочерговою перешкодою є санкції, запроваджені Радою Безпеки ООН проти Іраку після війни з Кувейтом. Щодо відкриття диппредставництва — заважали фінансові труднощі (у МЗС України наголосили саме на цій причині).

Разом із тим, як підкреслив кореспонденту «Дня» заступник речника МЗС України Сергій БОРОДЕНКОВ , Київ «розцінює Ірак як одного з найперспективніших партнерів у регіоні Близького Сходу, що пояснюється низкою факторів». Серед них Бороденков звернув увагу на трьох. По-перше, перспективність та місткість іракського ринку. Ірак залишається однією з найбільш населених країн регіону (близько 21 млн. чоловік на кінець 1997 року) з містким ринком. Реальні запаси нафти в Іраку оцінюються в 17,6 млрд. тонн, а ймовірні поклади — у 33,7 млрд. тонн, тобто майже дорівнюють Саудівським. За видобутком та експортом нафти, нагадав Бороденков, у докризовий період Ірак входив до першої п’ятірки країн світу. По-друге, звернув увагу заступник речника МЗС України, наша держава має значний досвід співпраці з Іраком у рамках колишнього СРСР в таких галузях як нафтовидобувна, будівництво, водне господарство, транспорт, підготовка іракських фахівців в українських навчальних закладах. І по-третє, підкреслив Бороденков, незважаючи на значні свого часу надходження від нафти, Ірак був і залишається в майбутньому набагато біднішим, аніж аравійські монархії, а тому не зможе дозволити собі орієнтуватися виключно на високоякісні, але дорогі товари виробництва країн Заходу. Реалізація всіх торговельно-економічних планів, звісно, вимагає відповідного дипломатичного забезпечення. Про це, повідомив Бороденков, «неодноразово наголошувалося сторонами в ході українсько-іракських політичних консультацій у грудні 1999 року та у травні 2000 року». У ході цих консультацій сторони дійшли згоди щодо необхідності взаємного обміну дипломатичними представництвами. Пан Бороденков повідомив, що з цією метою до Багдада ще на початку жовтня цього року прибула передова група українських дипломатів. Про наміри своєї країни відтак повідомив і іракський міністр.

ДО РЕЧІ

Улітку минулого року посол Іраку в Росії представляв свою країну і в Україні (за сумісництвом). Після зміни іракського посла в Росії, призначення його за сумісництвом в Україні не відбулося. Наразі невідомо, чи має такий намір іракська сторона взагалі.