Україна ввійшла до першої п’ятірки постачальників живого товару

До речі, рабині з колишнього СРСР з’являються і в країнах, що традиційно вважалися бідними. Так, в Албанії 57% іноземок, яких змусили займатися проституцією, становлять молдаванки. Трохи менше їх у Боснії й Герцеговині — 48%, а українок у цій колишній югославській республіці — 16%.

Згідно з даними Інтерполу, в організації торгівлі живим товаром лідирують польські та румунські злочинні угруповання. Через Польщу до сусідньої Німеччини та інших країн Західної Європи потрапляє значний відсоток секс-рабинь. Румунія є транзитною країною для продажу людей до Італії, на Балкани та Близький Схід.

Більшість проданих в рабство жінок — віком від 18 до 24 років, хоч зафіксовані й випадки продажу 13—14-річних дівчат. 89% жінок, яких заманили обіцянками роботи за кордоном, кажуть, що не підозрювали, що насправді стануть об’єктами сексуальної експлуатації.

Інтерпол зазначає, що останнім часом жінок все частіше просто викрадають і перевозять через кордон в одурманеному стані або погрожуючи смертю. Крім того, мисливці за живим товаром дедалі частіше маскуються під респектабельних іноземців, що шукають супутницю життя. Після укладення шлюбу («респектабельний іноземець» несе до ЗАГСу фальшивого паспорта) й нетривалої весільної подорожі обдурена молода опиняється в закордонному домі розпусти.

Дослідження, проведені серед тих рабинь, яких вдалося звільнити, свідчать, що 15% з них інфіковані вірусом ВІЛ, 35% мають венеричні захворювання. Кожна двадцята жертва торговців живим товаром намагалася накласти на себе руки.