Український акцент президента Грузії

Сьогодні закінчується офіційний візит президента Грузії Михаїла Саакашвілі до України. Вірний своїй традиції, Саакашвілі прилетів до Києва на рейсовому літаку, до речі, української авіакомпанії. Тим, хто пропонував йому інші варіанти, президент пояснив, що рішення свого не змінить, оскільки цим рейсом літають і грузини, і українці. За чотири місяці, що минули після його обрання, грузинський лідер здійснив вже багато закордонних поїздок і, теоретично, під час якоїсь із них мав можливість відвідати Київ — проїздом. Але такий формат візиту не міг влаштувати випускника Київського інституту міжнародних відносин. І ось, нарешті, після телефонної розмови Леоніда Кучми з Михаїлом Саакашвілі відбувся офіційний візит.

Не секрет, що ставлення української влади до нової влади Грузії було досить настороженим. Дострокова зміна керівництва країни, повне відсторонення колишньої команди й усунення колишньої системи апріорі насторожують можновладців інших держав. Крім того, неофіційний візит Михаїла Саакашвілі до України у грудні та зустрічі майбутнього президента Грузії з українською опозицією не могли не роздосадувати офіційний Київ. Але водночас не можна не визнати, що не тільки Михаїл Саакашвілі, а й інші іноземні політики високого рангу постійно контактують як iз українською владою, так і з опозицією. Якщо ж пригадати про особисті зв’язки президента Грузії з нашою країною, то далеко не всі його київські друзі належать до опозиційного табору. Безумовно, Михаїл Саакашвілі, маючи перед собою головне й дуже непросте завдання — вивести Грузію з найглибшої економічної та соціальної кризи — має проводити зважену зовнішню політику, прагнучи найбільшої вигоди для своєї країни. Отже, майбутнє українсько- грузинських відносин має визначатися гідним рівнем політичного діалогу й розвитком економічного партнерства. І якщо сприяти Грузії вирішать бізнесмени «з української опозиції», то так тому й бути.

Ми спеціально оминаємо увагою часто повторювані спекуляції про «сценарій» «революції троянд» або «каштанів», яким може поділитися колишній лідер грузинської опозиції з опозиціонерами українськими. «День» уже писав про причини листопадових подій у Тбілісі та про те, що передусім економічна й соціальна ситуація в нашій країні, на щастя, сильно відрізняється від грузинської. Спекуляції виявляють слабкість тих, хто через якісь причини їх поширює. А українсько-грузинські відносини потребують системної співпраці, незалежно від персонального складу керівництва держав. Спільне прагнення європейської та євроатлантичної інтеграції, енергетичні, регіональні проекти зумовлюють необхідність становлення сильних, прогресивних еліт як у Грузії, так і в Україні. Тому не боротьба між владою й опозицією об’єднує сьогодні Київ і Тбілісі, а боротьба за конкурентоспроможність наших країн.