Український «науковий десант» у Софії

18—19 червня у Софії відбулася Міжнародна наукова конференція «Болгарія і Україна в історії Європи», що була присвячена 100-й річниці встановлення дипломатичних відносин між УНР і Болгарією.

У відкритті цієї події взяв участь президент Болгарської академії наук (БАН) Юліан РЕВАЛЬСКИ, який наголосив на тому, що установа, яку він очолює, пишається співпрацею з українськими науковцями та громадськими діячами, повідомляється на сайті Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв. Тим часом Надзвичайний і Повноважний Посол України в Болгарії Микола БАЛТАЖИ привітав «український науковий десант» і зауважив: «Дуже важливо, що найкращі науковці з різних країн працюють над науковими питаннями 1917 — 1924 рр.». Директор Інституту історичних досліджень Болгарської академії наук Даніель ВАЧКОВ наголосив на тому, що «незважаючи на високу активність українсько-болгарських зв’язків, для подальшого зміцнення, вони потребують наукових історичних розвідок».

Крім того, під час відкриття конференції було підписано договір про наукове співробітництво між Інститутом історії України НАНУ та Інститутом історичних досліджень БАН.

«День» поспілкувався з Надзвичайним і Повноважним послом України в Болгарії Миколою БАЛТАЖИ, який також взяв участь у цьому заході.

«ЗАХІД ВИКЛИКАВ ВЕЛИКИЙ ІНТЕРЕС З БОКУ НАУКОВИХ КІЛ І ГРОМАДСЬКОСТІ»

— Пане посол, як виникла ідея проведення конференції?

— Ця конференція — частина загальної програми наукових заходів у межах проекту «День України в Європі», присвячених встановленню дипломатичних відносин України з Болгарією, Румунією, Грецією та століттю української дипломатичної служби. Конференція готувалася давно, її ініціатором виступило Наукове товариство з історії дипломатії та міжнародних відносин за сприяння і партнерства з боку Міністерства закордонних справ, Посольства України в Болгарії, ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв», низки органів регіональної влади, українських університетів, архівних установ. Головним болгарським партнером є Інститут історичних досліджень Болгарської академії наук, а спонсором — Міністерство освіти та науки.

Захід викликав неабиякий інтерес з боку наукових кіл і громадськості. Достатньо сказати, що з вітальним словом до учасників звернувся президент Болгарської академії наук академік Юліан Ревальски. Подія цікава як тематикою, так і складом учасників, бо з України приїхали понад 20 науковців високого рангу та колишніх дипломатів.

Під час першого дня були привітання, пленарні доповіді та бурхливі панельні дискусії. Конференцію також висвітлюють болгарські ЗМІ.

Крім того, ця конференція є частиною пакета заходів, які посольство проводить у цьому році до 100-річчя встановлення дипломатичних відносин між УНР і Царством Болгарія. Зокрема, в лютому відбулася аналогічна конференція в Міністерстві закордонних справ Болгарії. А ця дискусія відбувалася із залученням широкого кола науковців, експертів. Глибоко символічно, що вона співпала в часі з Болгарським головуванням у Раді ЄС, що рельєфно відображає її назву і європейський контекст. Вважаю, що конференція — це важлива подія, яку слід розглядати крізь призму дружніх українсько-болгарських відносин.

«ДОМОВЛЕНО ПРО СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКО-БОЛГАРСЬКОЇ КОМІСІЇ З ІСТОРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

— Наскільки важливо висвітлювати такі теми української історії в Болгарії і болгарської історії в Україні?

— Є багато висловів про те, що «той, хто не знає свого минулого, не гідний майбутнього» або «хто не знає своєї історії, змушений повторити її знову», і всі вони зберігають свою актуальність. Але щодо цієї конференції варто зазначити, що вона є дуже важливою з точки зору дослідження правди про маловідомі події тих років. Адже, є багато спроб фальсифікувати історичні події і факти. На тлі гібридної війни з боку Росії вивчення історії, вільної від догм, стереотипів, незалежний аналіз і експертиза — це головні інструменти захисту від пропаганди і маніпуляцій, які створюють реальну загрозу демократії і безпеці.

Серед зачинателів українсько-болгарських відносин на початку ХХ ст. були такі постаті, як проф. Олександр Шульгін — перший міністр закордонних справ і посол УНР у Царстві Болгарія, та відомий представник тодішньої болгарської інтелектуальної еліти, зять Михайла Драгоманова проф. Іван Шишманов. Це були два гідні дипломати і громадські діячі, що мали високий авторитет у тодішніх країнах, між якими існував високий рівень двосторонніх відносин.

Конференція займалася аналізом глибокого історичного матеріалу, бо є унікальні архівні документи й українські науковці використовують їх у своїх доповідях. Вони також привезли з собою чудову виставку, яку розмістили у Великому салоні Болгарської академії наук і яка свідчить про буремні події Української революції 1917 — 1921 рр. Також великий інтерес викликав документальний фільм про підписання Брест-Литовського мирного договору, який означав фактичне міжнародне визнання незалежності УНР.

Навіть після того, як УНР припинила своє існування, Україна мала дуже добрі відносини в усіх сферах із Болгарією. Крім того, принципово важливо, що зв’язки між двома дружніми країнами розпочалися не 1918 року, а сягають у сиву давнину — часи Київської Русі і Першого Болгарського царства та навіть етнічного формування давньоруської і давньоболгарської народностей.

Відбувався обмін думками й щодо сучасного етапу розвитку українсько-болгарських двосторонніх відносин. У нас плідно розвивається політичний діалог, секторальна співпраця, міжрегіональне співробітництво і побратимські  зв’язки. Болгарія від самого початку підтримує територіальну цілісність України, санкції проти Росії, системні реформи, європейську та євроатлантичну інтеграцію нашої держави. Вона дуже активно підтримала безвізовий діалог і доклала зусиль до того, щоб безвіз став реальністю. Має місце гарна співпраця в межах міжнародних організацій. Це все протягом двох діб також було предметом дискусії. Отже, поза усякого сумніву, конференція має не лише суто науковий характер, а й практичне наповнення.

Не кажучи про те, що в межах конференції Інститут історії НАНУ та Інститут історичних досліджень БАН уклали угоду про співробітництво, також домовлено про створення українсько-болгарської комісії з історичних досліджень.

«ЗМІЦНЕННЯ МОГУТНОСТІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ПЕРШОГО БОЛГАРСЬКОГО ЦАРСТВА ПРОТЯГОМ ІХ — Х СТОЛІТЬ ВІДБУВАЛОСЯ МАЙЖЕ ПАРАЛЕЛЬНО»

— Газета «День» також долучилася до дослідження теми відносин України та її «південної, православної, слов’янської сестри» Болгарії у виданні «Сестра моя, Софія...». Головний редактор газети «День» Лариса Івшина в передмові до цієї книги зазначає, що «історія України і Болгарії — ніби історія двох сестер, розлучених у ранньому дитинстві». А які аналогії в історії наших країн вбачаєте ви?

— Українці та болгари — це два дуже близькі народи. Якщо зробити порівняльний аналіз історичного розвитку наших держав, можна побачити, наприклад, що зміцнення могутності Київської Русі та Першого Болгарського царства протягом ІХ — Х століть відбувалося майже паралельно. Але особливу роль у взаємозв’язках наших народів, безсумнівно,  відіграли дві знакові події, тобто створення слов’янської писемності та прийняття християнства.

Пізніше,  Україна на кілька століть втратила свою державність, а Болгарія протягом майже п’яти століть належала до Османської імперії. Треба взяти до уваги і те, що наші народи завжди допомагали одне одному і найяскравіший приклад тут — участь українських військових, добровольців, медиків у визволенні Болгарії від Османського ярма. Є чимало прикладів того, як болгари допомагали у визвольній боротьбі українського народу, навіть за часів Запорізької Січі.