Україну втягують у російсько-японську суперечку
Кілька тисяч кiлометрiв відстанi між країнами, виявляється, не завжди можуть бути запорукою безпроблемних відносин. Київ став жертвою суперечки між Японією та Росією не з власної вини і тим більше не з власної волі. Ще з часів Другої світової між Токіо та Москвою не спадає напруга в питанні Курильських островів, які відібрав Радянський Союз. Особливо наелектризувались російсько-японські відносини в останні кілька місяців, коли Москва дала дозвіл компаніям із України, Південної та Північної Корей на вилов риби біля південних островів Курил.
Кульмінацією суперечки стала протестна нота японського прем’єр-міністра Дзюньїтіро Коїдзумі до російського президента Володимира Путіна, в якій Токіо висловилося про неприпустимість риболовного промислу в районі Південних Курил суднами третіх країн. Відповідне звернення було надіслано раніше і до Сеула. Пхеньяну жодних претензій японці не висловлювали, оскільки Токіо не визнає КНДР як державу. Поки що — за наявною в «Дня» інформацією — жодних нот не надходило і до Києва. Але той шквал повідомлень у японських мас-медіа, де Україну ледве не звинувачують у порушенні японського суверенітету, свідчить зовсім не про однозначне ставлення в цьому питанні й до Києва.
Єдине, що, вочевидь, стримує японських дипломатів вiд заяви проти України, — відсутність будь-яких підстав. Те, що одна з українських компаній проводить вилов сайри у районі південних островів Курильської гряди — правда. Правда і те, що компанія здійснює це законно. Українське підприємство «КМТ», зареєстроване в Сімферополі, в липні перемогло в російському тендері, отримавши дозвіл на вилов риби в районі Курил. «Користуватись» таким привілеєм українські бізнесмени мають права до листопада цього року і можуть зловити до 15 тисяч тонн сайри. Як повідомили «Дню» компетентні джерела, які побажали лишитися невідомими, для вилову риби на умовах чартеру «КМТ» зафрахтувало 16 риболовних суден Тайваню. Після чого у японській пресі з’явилися фотографії тайванських сейнерів із українськими прапорами. Це недвозначно наштовхує читача на думку, буцімто Україна самовільно розпорядилася своєю квотою й передала частину її тайванцям, що насправді не відповідає дійсності. Дивно, що не висловили своєї стурбованості в Китаї (що траплялося вже не раз через зв’язки деяких українців із тайванцями). Варто зазначити, що в обох випадках усі претензії можна було б висловлювати хіба що до самого українського підприємства «КМТ» (яке, до речі, теж протизаконного нічого не чинить), але аж ніяк не до України в цілому. Слід бути великим фантазером, аби припустити, що Київ має якісь апетити на Тайвань чи Курильські острови. У японських журналістів, схоже, такі ілюзії склалися...
Пролити світло на ситуацію могли б дипломати Японії. Однак, вони не спромоглися нічого сказати. На офіційне прохання кореспондента «Дня» влаштувати зустріч із компетентним у цiй справі представником Посольства Японії в Україні надійшла офіційна відмова. «Посольство Японії в Україні вже звернулося за дипломатичними каналами до Міністерства закордонних справ України з цього приводу. Наразі Посольство очікує відповіді від української сторони», — мовилося в листі. У прес-службі МЗС повідомили «Дню», що про офіційні звернення до міністерства від японських дипломатів нічого не знають. Не стали там також і коментувати ситуацію, що виникла, хоч наголосили, що на українсько-японських відносинах вона ніяким чином не позначиться.
