«Війна за ідентичність»

Росія продовжує війну за місце України в історії і кожен день є цьому підтвердженням. То в Російській Федерації планують ввести уроки з новітньої історії, на яких будуть вивчатися події, які охоплюють період з 2008 року до початку російської агресії в Україні, бомбардування в Сирії, введення санкцій і анексії Криму, у яких будуть виправдовуватись дії влади.

А тепер виявляється, що в Росії готують закон про російську націю. З подібною ініціативою позавчора виступив завкафедри Російської академії народного господарства і держслужби В’ячеслав Михайлов. Президент РФ Володимир Путін, який був присутнім на засіданні Ради з міжнаціональних питань в Астрахані, підтримав ініціативу, зазначивши, що такий закон «може вирости із стратегії з розвитку національних відносин у Росії».

«День» уже давно ставить питання, чим ми можемо допомогти Росії, і дав на нього відповідь, яка полягає в тому, що наш північний сусід має стати справжньою федеративною чи конфедеративною республікою на кшталт США. У книзі «Дві Русі» з Бібліотеки газети «День» було відзначено, що Росія живе в схибленій системі координат і це змушує її рейдерським способом захоплювати історію України, а ідеологічна пропаганда вимагає війн, захоплення чужих територій.

У передмові до книги Бібліотеки газети «День» «Україна Incognita. ТОП-25» російський політолог Лілія Шевцова підтверджує цю тезу. Вона відзначила: «втративши Україну, самодержавна Росія втрачає свою історичну легітимність у вигляді Київської Русі, яку російська влада приватизувала, відібрала в українців і вважає своєю «колискою». Адже Кремлю доведеться переписувати російську історію, яка наскрізь брехлива, підтасована».

А у книзі Бібліотеки газети «День» «Сестра моя, Софія...» професор Григорій Халимоменко звернув увагу на зауваження Міхаєля  Штюрмера, оглядача газети Die Welt від 2 вересня 2015 року, який написав таке: «Москві не потрібна занедбана промисловість Донбасу чи Крим з його військовою базою, яка й так була російська. Кремлю потрібен золотоверхий Київ, прадавнє місто на берегах Дніпра, де, буцімто, гойдалась колиска російської духовності, з трьома єдинокровними малюками».   

А оскільки зараз Росія веде війну проти України, зокрема на гуманітарному фронті, і хоче тепер законом ухвалити свою ідентичність,  українській владі потрібно більше уваги приділяти культурі. У кожного чиновника має бути перед очима фраза відомого британського прем’єра Вінстона Черчілля. Коли його попросили скоротити витрати на культуру на користь армії, то він дав таку відповідь: «А за що ж ми тоді воюємо».

«День» звернувся до російського та українського експертів із проханням розповісти, навіщо Росії потрібен такий закон і чим це може загрожувати Україні.

«ІНСТРУМЕНТАРІЙ УПРАВЛІННЯ У ВЛАДИ ЗВУЖУЄТЬСЯ»

Лілія ШЕВЦОВА, провідний дослідник Iнституту Брукінгса, Москва:

— Щойно в Астрахані російський президент  прийняв рішення закласти ще один  камінь в основу своєї моделі держави.  Після того як Путін оформив  зовнішньополітичну  доктрину Росії як держави, яка повинна стримувати згубний і загниваючий Захід, Кремль вирішив раптом взятися за формування (перетворення?) російської нації.  Для цього президент запропонував ухвалити «закон  про російську  націю», який повинен врегулювати міжнаціональні відносини і донести до розуміння росіян, хто вони, власне, такі. Саме це завдання було поставлене  президентом на  засіданні Ради з міжнаціональних відносин, яке організували в Астрахані.

Чому російська влада сьогодні звернулася до питання ідентичності росіян?  Судячи з усього, мабуть, їй більше нічого робити. А вирішувати питання  зниження життєвого рівня населення та економічної кризи влада не може і розуміє, що не може. Ось і з’являється завдання підмінити гострі питання,  які вона не здатна вирішити, кампанією з формування нової «галактики». У даному разі — активністю щодо формування «російської нації». Це стара радянська практика — чим гірше йдуть справи у країні, тим активніше влада займається «космічними» викликами. Свого часу великий російський письменник іронізував: «У російської людини туалет у дворі розвалюється, а вона все намагається вирішити, як виправити Пізанську вежу».

Ні, це не означає, що ми знаємо, що таке «російська нація». Росії ще доведеться болісно і довго копирсатися з власною ідентичністю і перш за все з її імперським наповненням.  Але вирішувати це завдання у момент повороту країни  у бік неоімперіалізму та придушення державою суспільства — означає лише одне: розуміння «російської нації»   як  аморфної спільності, яка не виокремлює індивіда і повинна повністю перебувати в руслі імперативу, який виробляє еліта, що захопила державу і дбає про свої інтереси.  Тепер цю необхідність підпорядкування Кремль збирається оформити як  Закон про російську націю, який по-своєму інтерпретуватиме Конституцію, яку вже давно здали в утиль.

На засіданні згаданої Ради всі пропонували створення нової структури  щодо «захисту ідентичності російського народу». І це знаменно. Ніхто не запропонував захист суспільства від свавілля влади. І зрозуміло чому: енергію  потрібно направити  в русло, яке безпечне для влади. І є багато таких аматорів, які й керуватимуть цим перенаправленням.

Якщо влада вже дійшла до занять формування «російської нації», це означає — її інструментарій управління звужується.

«ПІДСТЬОБНУТИ ВНУТРІШНІЙ ПУСТОПОРОЖНІЙ ПАТРІОТИЗМ»

Володимир ОГРИЗКО, керівник Центру досліджень проблем Росії, екс-міністр закордонних справ України, Київ:

—  Не може країна, яка об’єднує понад сотню різних націй і народностей, утворити одну націю. Виходячи з досвіду Радянського Союзу, це марна трата часу і зусиль. З цього нічого не вийде і це буде якесь чергове псевдонаукове творіння, яке не матиме під собою жодного реального змісту.

Думаю, що в Росії самі не розуміють про що йдеться і що буде в кінцевому підсумку. Ми чули що зараз лише розпочинаються розмірковування на тему, що таке російська нація і як вона має будуватись і виглядати. Тому мені здається, що це чергова псевдоскріпа, як і всі інші вигадані скріпи, якими хочуть цементувати російську державність, яка розлазиться і через економічні проблеми, і через абсурдну й абсолютно неадекватну зовнішню політику, і через зростання соціальної напруги всередині країни. Тому зараз витягли чергову псевдотеорію, яка повинна, за задумом кремлеводів, знову підстьобнути внутрішній пустопорожній патріотизм і заявити, що у нас є потужна російська нація.

Це в ряду тих самих ідеологічних кліше, якими Кремль намагається зомбувати, як своє власне населення, так і використовувати для впливу на зовнішній світ. Я не думаю, що в осяжній перспективі це матиме якісь надто серйозні наслідки для України, бо немає предмета, про який вони думають, і немає відповіді на загрозу, яка теоретично від цього мала б бути.