Візит «політики перегрупування»

Візит до Азербайджану президента Росії Володимира Путіна, про який так довго говорили й також багато обговорювали, відбувся. Якщо слідувати офіційній хроніці, то обидва президенти після переговорів приємно провели час. Відвідали російський флагман Каспійської флотилії, сторожовий корабель «Дагестан», отримали від моряків сувеніри у вигляді безкозирок і тільників, поїли на офіційному обіді, після чого випили по чашці чаю. Картина, що й казати, ідилічна.

Між Азербайджаном і Росією накопичилося досить багато проблем. Сторони не домовилися про умови пролонгації угоди про оренду ГабалінськоЇ станції радіолокації, Й Росія відмовилася від експлуатації цього стратегічно важливого для неї військового об’єкту.

У Азербайджані серйозне роздратування викликало створення в Москві восени минулого року нової структури — Союзу азербайджанських організацій Росії — на противагу підконтрольному Баку Всеросійському азербайджанському конгресу. До нової організації увійшло багато відомих російських бізнесменів азербайджанського походження, через що деякі азербайджанські ЗМІ почали називати її проектом Кремля. У Баку серйозно підозрювали, що готується закордонна опозиція за прикладом сусідньої Грузії.

Головна проблема в двосторонніх відносинах — це позиція Москви щодо врегулювання конфлікту в Нагірному Карабаху. Поки Росія не докладає достатніх зусиль для його врегулювання своїм впливом на Вірменію. У Азербайджані не без підстав вважають, що саме в Москві є ключ до розв’язання цієї старої й важкої проблеми. Путін, на відміну від свого попередника Медведєва, не приділяв нагорно-карабаській проблемі достатньої уваги, що значною мірою визначило застій і навіть напруженість в азербайджансько-російських відносинах.

Каспійський регіон цікавий своїми запасами вуглеводнів. Лідером у їх розробці є Азербайджан. Зрозуміло, що як в Москві, так і в Брюсселі приділяють значну увагу участі у видобутку й транспортуванні нафти й газу. Під час візиту Путіна було підписано угоду «Роснефтью» і державною енергетичною компанією Азербайджану SOCAR про участь першої в розробці газового родовища «Апшерон» на шельфі Каспійського моря. Зважаючи на те, що «Роснефть» на чолі з Ігорем Сєчиним намагається серйозно конкурувати з «Газпромом», а також зворушливе ставлення Путіна до компанії, підписані угоди створили сприятливу атмосферу візиту. Зі свого боку президент Азербайджану Ільхам Алієв зазначив, що підписана угода знаменує новий етап в енергетичній співпраці.

Візит російського президента відбувається в період президентської виборчої кампанії в Азербайджані. Один з її учасників кіносценарист Рустам Ібрагімбеков для участі у виборах має відмовитися від російського громадянства. На початку липня він звернувся до влади Росії з відповідним проханням, але відповіді досі не отримав. Чимало експертів у Баку вбачають у цьому, а також і у візиті Путіна до Баку в цілому непряму підтримку Кремля Ільхама Алієва, що балотується на третій термін.

У той же час не треба цей чинник перебільшувати. Азербайджанська опозиція не має широкої електоральної підтримки, вона роз’єднана й загрузнула у внутрішніх склоках і розбірках. У таких умовах вона не може становити серйозної конкуренції Алієву в його обранні на третій термін. У цьому сенсі підтримка Путіна Алієву не так уже й потрібна.

Судячи з усього, в Баку вдало скористалися загостренням вірменсько-російських відносин. У Москві вже давно з відвертим невдоволенням спостерігають за прозахідним розворотом Єревану.

Є ще одна мета спроб Москви посилитися в Каспійському регіоні. Справа не лише в просуванні «Роснефти», а в бажанні поставити під контроль максимально можливі обсяги видобутку й транспортування нафти й газу. А це вже безпосередньо стосується інших країн, зокрема й України. Каспійський регіон розглядається в Києві як можлива альтернатива монополії російського «Газпрому» на постачання газу. У Москві це чудово розуміють і намагаються в міру своїх сил і можливостей цьому перешкодити. Звісно, вголос про це не говориться, але з наближенням холодної пори року газові проблеми з подачі Москви мають тенденцію загострюватися. Отже, наявність в Азербайджані додаткових обсягів енергоресурсів вельми важлива для нас.

Що стосується відносин Москви й Баку, то істотного прогресу не передбачається. На думку директора азербайджанського інформаційного агентства Turan Мехмана Алієва, візит Путіна хоча й відновив діалог між лідерами двох країн, проте не приніс якихось проривних рішень у двосторонніх відносинах. «Буде розширення торговельно-економічних відносин, збережеться, я думаю, тенденція до закупівлі російських товарів — це можуть бути озброєння, цивільна номенклатура. Азербайджан не вступатиме до якихось блоків, які формує Росія, зокрема й Митного союзу, до військових блоків. Тобто триватиме дрейф у бік відносин з Європейським Союзом».

Головним тут є нагорно-карабаський конфлікт і його врегулювання. Поки Росія істотно змінювати свою позицію щодо нього не збирається. Тільники й безкозирки можуть залишитися єдиним реальним результатом візиту.