Вступ до НАТО — грузинський варіант

Попри всі перешкоди на шляху до НАТО, грузинські власті не мають наміру відмовлятися від своєї мети. Як відомо, більшість громадян Грузії бачать своє майбутнє в Північноатлантичному альянсі. Вони підтвердили свою волю на референдумі. Зі свого боку, власті Грузії використовують будь-які можливості, аби це відбулося скоріше.

Днями після зустрічі з представником НАТО на Південному Кавказі й у Центральній Азії Джеймсом Аппатураєм держміністр Грузії з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Гіоргі Барамідзе заявив, що Грузія має всі необхідні ефективні інструменти для того, аби стати членом НАТО. За його словами, в Грузії є все для продовження таких реформ — демократичних, оборонних та у сфері безпеки, — які досі позитивно оцінювалися НАТО. «Ми реально маємо більше, ніж чекали від Бухарестського саміту НАТО: маємо першу щорічну національну програму і комісію НАТО — Грузія, що означає «МАР плюс конкретний механізм». На нашу думку, міняти цей механізм не варто, і ми вважаємо, що він не зміниться», — наголосив Барамідзе.

Кажучи про можливі терміни вступу Грузії в НАТО, Барамідзе відзначив, що «приблизно два-три роки потрібно на вирішення технічних питань, аби Грузія довела належні інститути до відповідності стандартам НАТО». «Після цього м’яч буде на половині поля НАТО, і там повинні вирішити остаточно, коли запросити Грузію в свої лави», — заявив Барамідзе.

Зі свого боку спеціальний представник генерального секретаря НАТО на Кавказі й у Центральній Азії Джеймс Аппатурай відзначив, що процес реформ у Грузії та взаємовідносини між НАТО і Грузією загалом «розвиваються в правильному напрямку» і зараз обом сторонам «необхідно зміцнити цей успіх». А на спільній прес-конференції з міністром закордонних справ Грузії Гріголом Вашадзе в Тбілісі Аппатурай заявив, що Грузія «працює дуже багато», аби задовольнити необхідні для вступу до Альянсу стандарти. Він також заявив, що ми бачимо «явний прогрес», проте там же відзначив, що «зробити потрібно більше».

Аппатурай також зауважив, що обіцянка НАТО щодо Грузії, яку було взято Альянсом на Бухарестському саміті 2008 року і згідно з якою Грузія стане членом Альянсу, «не лише не змінилася», а й ще більше укріпилася на Лісабонському саміті НАТО в листопаді 2010 року.

«НАТО не допустить компромісу, коли справа стосується територіальної цілісності цієї країни; Союзники по НАТО не визнають незалежності Абхазії та Південної Осетії. Це непохитні принципи, на яких ѓрунтуються наші взаємозв’язки», — заявив Аппатурай. «День» попросив прокоментувати перспективи вступу Грузії в НАТО професора Торніке ШАРАШЕНІДЗЕ, Інститут публічних справ, Тбілісі.

— Технічно бути готовим до членства в Альянсі — не означає бути прийнятим до цієї військово-політичної організації. Членство в НАТО — це, перш за все, політика, а не технічні стандарти.

Барамідзе, ймовірно, має на увазі стандарти, що виписані за щорічною національною програмою, за якими Грузія нині працює з НАТО. Цілком можливо, що за два-три роки ми вирішимо технічні питання і приведемо належні інститути у відповідність до стандартів НАТО. Та це не означає, що Грузію буде прийнято до складу Організації Північноатлантичного договору. У нас є така проблема, як територіальна цілісність і присутність російських військових баз на нашій території. Тому, певна річ, за таких умов ніхто не запросить Грузію в НАТО. І ця проблема — територіальна цілісність — є головною перешкодою нашої країни на шляху отримання членства в Альянсі.

Якщо ж говорити про демократію, верховенство права, то за натовськими стандартами ПДЧ чітких стандартів із демократії не написано. Коли, наприклад, до НАТО приймуть Албанію, яка не є зразком демократії, тоді чому не приймати Грузію.

Туреччина стала членом Північноатлантичного альянсу в 1950-ті роки. Ця країна так само, як Португалія та Іспанія, які стали членами НАТО пізніше, також не вирізнялася демократичними стандартами.

Що потрібно Грузії від НАТО? Ті реформи, які проводилися або проводяться під егідою НАТО, є дуже корисними, причому не лише для армії, спецслужб, а й для інших установ. Загалом співпраця з НАТО дуже позитивно впливає на грузинську державність. Ми нічого не втрачаємо від того, що виконуємо щорічний національний план. І передусім, нам потрібна політична підтримка. Ми розуміємо, що членами НАТО станемо ще не скоро. У такій ситуації, коли маємо, по суті, військовий стан у відносинах із Росією, ми особливо відчуватимемо підтримку Заходу, в тому числі з боку НАТО.