Вимір майбутнього

Договірна база між Україною та Сполученими Штатами поповнилася ще одним документом — Хартією. 19 грудня міністр закордонних справ Володимир Огризко, перебуваючи у Вашингтоні, підписав із держсекретарем США Кондоліззою Райс Українсько-американську Хартію про стратегічне партнерство та безпеку. Нагадаємо, що 31 березня Україна та США підписали «Дорожню карту» двосторонніх відносин, яка визначала на два роки пріоритети взаємодії двох держав у багатьох сферах — від політичного діалогу до екологічної безпеки.

Підписавши Хартію, пані Райс зазначила: «Україна є дуже важливим партнером і другом США. Ми давно вірили, що незалежність України, її демократичність є важливою для Європи і миру в регіоні. Український народ є гордим, і ми дуже пишаємось тим, що є вашими друзями і працюємо разом із вами». За її словами, «ці почуття закладаються у Хартію, яка підкреслює принципи наших відносин і визначає шляхи посилення співпраці в сферах оборони та безпеки, економіки та торгівлі, енергетичної безпеки та демократії, контактів між людьми та культурних обмінів».

Держсекретар відзначила, що «США підтримують інтеграцію України в євроатлантичні структури. І в цьому плані я хочу запевнити вас, що ухвалена в Бухаресті декларація, яка передбачає членство України в НАТО, коли вона відповідатиме стандартам, перебуває в центрі нашої політики. Ми з нетерпінням хочемо вам допомогти виконати ухвалене в Брюсселі рішення щодо інтенсифікації роботи комісії Україна—НАТО задля реалізації Бухарестської декларації».

Зі свого боку, голова зовнішньополітичного відомства України наголосив, що за останні роки відносини між Києвом і Вашингтоном по-справжньому набули рівня стратегічного партнерства. І підписаний документ є «дуже важливим, оскільки підсумовує наші зусилля за останній рік, — і разом з тим має дуже важливий вимір для нашого майбутнього», — сказав пан Огризко. Перераховуючи галузі, в яких США та Україна домовилися співпрацювати, міністр особливо виокремив рішення про дипломатичну присутність США в Криму. За його словами, «це надасть додатковий стимул і поштовх нашим відносинам».

Як згодом пояснив офіційний представник державного департаменту США Шон Маккормак, Представництво США у Сімферополі не буде консульством. За його словами, воно займатиметься питаннями культури і розвитком взаєморозуміння між Сполученими Штатами та Кримським регіоном. Представництво складатиметься лише з одного-двох дипломатів, які займатимуться «культурними обмінами, культурними подіями, політичними доповідями тощо».

Представник держдепартаменту також повідомив, що за часів адміністрації Білла Клінтона американські дипломатичні представництва були відкриті у різних регіонах Франції, що допомогло владі США зрозуміти настрої населення у віддалених від столиці регіонах. «Цей досвід був успішним, і США практикує відкриття таких представництв у інших країнах світу», — зауважив Шон Маккормак. Наразі невідомо, коли американських дипломатів надішлють до Сімферополя. За словами пана Огризка, це станеться наступного року.

Загалом, оцінюючи документ, текст якого розміщено на веб-сайті державного департаменту США, можна сказати, що Хартія підтверджує безперервність відносин між Києвом і Вашингтоном і водночас підкреслює бажання активізувати їх. З іншого боку, підписання Хартії, яка є лише заявою й не має прямої юридичної сили, адресовано північному сусідові України. Це, зокрема, визнав напередодні підписання документа заступник помічника державного секретаря США Дейвід Меркел. «Це чіткий сигнал із боку США і України, що їхнє партнерство міцне і що Україна впевнено йде шляхом до демократії та європейської інтеграції», — цитує пана Меркела «Ассошіейтед Пресс».

А тим часом азербайджанський політолог Вафа Гулузаде вважає, що підписана Хартія є результатом нерозумної й недалекоглядної політики Росії на пострадянському просторі. «Я ще декілька місяців тому попереджав, що Росії не вибачать її дії в Грузії. Нині мої прогнози збуваються. Точно такий договір найближчим часом США підпишуть з Грузією і, не виключаю, — з Азербайджаном», — цитує політолога 1news.az. І справді, як повідомив голова грузинського зовнішньополітичного відомства Григол Вашадзе, на сьогодні, вівторок, буде готовий остаточний варіант рамкової угоди про співпрацю між Грузією і США у сфері безпеки, економіки, культурного співробітництва й розвитку демократії.

Після серпневого вторгнення Росії в Грузію деякі експерти називали Україну наступною ціллю Кремля. Відтак українська дипломатія намагалася знайти шляхи, щоб запобігти цьому. Але вибір був невеликим. Адже повні гарантії безпеки надає лише членство в Організації Північноатлантичного договору, стаття 5 якого визначає напад на одну країну нападом на Альянс.

Оскільки зараз через позицію деяких європейських старожилів Альянсу найближчим часом членство в НАТО неможливе, то українська влада намагається заручитися підтримкою найвпливовішої держави в Організації Північноатлантичного договору — США. З одного боку, справді Українсько-американська Хартія не має прямої юридичної сили. Але, з іншого боку, навряд чи в Росії, яка зараз потерпає від фінансової кризи, буде бажання розпочинати війну проти України, яка заручилася підтримкою наймогутнішої держави у світі. Зрозуміло, що підписання будь-якого документа важливо для розвитку двосторонніх відносин і забезпечення поставлених цілей. Але, разом з тим, не менш важливо, щоб обидві сторони працювали над реалізацією положень документа. І тут, мабуть, на противагу США, Україні треба це довести стабільністю внутрішньополітичної ситуації та діяльності уряду, щоб Хартія не залишилися лише папером.

КОМЕНТАР

Юрій ЩЕРБАК, екс-посол України в США й Канаді:

— Я вітаю підписання Хартії, що є продовженням декларації та угоди, яку було підписано 1997 року, коли ми встановили стратегічне партнерство зі США. Тоді це був короткий меморандум. А тепер це Хартія — серйозний документ, який певною мірою реанімує зафіксовані в тристоронній заяві президентів України, США та Росії від 14 січня 1994 року гарантії безпеки і незалежності після виведення ядерної зброї з української території.

Я вважаю Хартію важливим документом, який показує, що Україна залишається у сфері євроатлантичної інтеграції та євроатлантичного співробітництва. Це дуже позитивний документ.

Зрозуміло, що цей документ не має такого значення, як вступ до НАТО. Але певним чином він, по-перше, підкреслює наші особливі відносини зі Сполученими Штатами Америки. І по-друге, свідчить про те, що США небайдужі до нашої геополітичної долі під впливом загроз, що зростають, щодо нашої незалежності й щодо нашої територіальної цілісності. Тобто цей документ є дуже важливим. Звичайно, зрозуміло, що потрібно встановити механізм проведення консультацій з виконання цього документа у разі наявності якихось загроз щодо України.