Як Кремль захоплює заручників

Не можна сказати, що вирок 50-річному американцеві Полу Вілану став несподіванкою. Навпаки, для всіх, хто хоч трохи знайомий з нинішньої російської судовою системою. Московський міський суд 15 червня засудив колишнього американського морського піхотинця до 16 років колонії суворого режиму, визнавши його винним у шпигунстві. Прокурор просив для Вілана 18 років колонії, але суд виявив гуманізм, взявши до уваги не найліпший стан здоров’я американця, і милостиво скинув два роки. Сам Вілан провини не визнав і перед оголошенням вироку (оголосили тільки вступну та резолютивну частини) заявив: «Це політична справа. Ганебний вчинок. Жодних доказів провини немає». Під час оголошення вироку Пол тримав аркуш паперу з таким текстом: «Sham trial! Meatball surgery! No human rights! Paul’s life matter! Decisive action from POTUS and PMs needed! Happy birthday Flora! «. Тут потрібні певні пояснення. Флора — це улюблена собака Вілана, а POTUS — це President of the United States. Оскільки Вілан є громадянином не тільки США, а й Канади, Великої Британії та Ірландії, то він вимагав «рішучих дій» не тільки від американського президента, а й від прем’єр-міністрів трьох інших країн, чиє громадянство він має. А meatball surgery — це ідіоматичний вираз, що означає хірургічне втручання, яке здійснюється якомого швидше, щоб стабілізувати стан пацієнта.

Річ у тім, що у Вілана діагностовували пахову грижу, американського лікаря до нього не допустили. Наприкінці травня стан Пола різко погіршився до критичного і йому зробили термінову операцію в московському інституті імені Скліфосовського, а потім повернули до Лефортово. Цей заклик можна також перекласти як заклик до порятунку. Як сумно пожартував Пол під час слідства, «Росія гадає, що вона спіймала Джеймса Бонда, а насправді вони викрали Містера Біна (героя однойменного комедійного серіалу британського телебачення Ай-Ті-Ві, якого грав Роуен Аткінсон. — Б. С.) на відпочинку» (тут натяк на повнометражну комедію 2007 року «Містер Бін на відпочинку « (Mr. Bean’s Holiday). Американський посол у Москві, який був присутній на оголошенні вироку, повністю погодився з доводами Вілана і заявив, що засмучений і «розлючений» рішенням суду: «вирок зачитали російською американському громадянинові. Його засудили до 16 років за звинуваченнями, які не було доведено. Було порушено фундаментальні права людини. Полу відмовили в доведенні своєї невинуватості, йому не дозволяли розмовляти з родиною, з літніми батьками півтора року. Якщо вони це зробили з Полом, вони це зроблять  будь з ким. Ми не шукаємо можливостей для обміну Пола, ми чекаємо справедливості для нього».

І повторив це в офіційному твіті на сайті посольства: «Сполучені Штати вимагають негайного звільнення громадянина США #PaulWhelan. Його засудження — насмішка над правосуддям. Весь світ спостерігає». Оскільки процес був закритим через присутність у справі таємних матеріалів, американський посол назвав цей «таємний процес» «насмішкою над правосуддям», оскільки «немає жодної законності у процесі, який прихований за зачиненими дверима. Він не є прозорим, не є справедливим і не є неупередженим». Посол Великої Британії Дебора Броннерт, яка також була присутня на процесі, заявила, що засмучена рішенням суду, і пообіцяла допомагати Полу Вілану і продовжувати співпрацювати з посольством США в його справі.

Навіть з тієї дещиці, яка достовірно відома про справу Вілана, видно, що це була брутальна провокація ФСБ. За його словами, причина переслідування — це бажання його давнього знайомого, оперативника ФСБ, просунутися по службі і не повертати Віланові борг у розмірі 100 тисяч рублів. Як стверджує газета «Коммерсант», може йтися про основного свідка звинувачення, майора управління «К» ФСБ на прізвище Яценко, який передав Віланові флешку 28 грудня 2018 року, разом з якою того одразу ж заарештували. На флешці нібито містилася таємна інформація про особовий склад одного з підрозділів ФСБ (а Пол гадав, що на флешці — відео і світлини з його попередньої поїздки до Росії). Те, що Яценко жодних звинувачень не висували, саме й свідчить на користь версії з провокацією. Ба більше, Вілан, чудово знаючи, де працює Яценко, не мав сумніву, що ФСБ про всі його поїздки поінформоване і не бачить в них нічого поганого. Гадаю, що Яценко тут, можливо, був винен не такою мірою, як вважає Пол.

Просто 15 липня 2018 року у США заарештували 29-річну на той час Марію Бутіну, яку звинуватили у змові з метою роботи іноземним агентом без повідомлення влади США, а також в «інфільтрації в організації, що мають вплив на американську політику, з метою просування інтересів Російської Федерації». Оскільки Бутіна була близькою до впливового члена Ради Федерації Олександра Торшина, російська влада робили все, щоб якнайшвидше її визволити. І, дочекавшись чергового приїзду Вілана до Москви, цього разу на весілля друга, теж колишнього морського піхотинця, могли наказати Яценко передати Полові флешку з компроматом. Навряд чи майор сам був ініціатором цієї провокації, але не виконати наказу начальства не міг — інакше його б неодмінно не тільки звільнили з ФСБ, а й під суд могли віддати. Отже, можна припустити, що Вілана захопили як заручника для обміну на Бутіну. Однак адміністрація Трампа відмовилася обмінювати Бутину на явно невинного американця.

За словами адвоката Володимира Жеребьонкова, всі 10 свідків захисту заявляли, що Вілан нікого не вербував і жодної таємної інформацію не збирав. Судові подали докази того, що «у справі є ознаки провокації злочину з боку однієї особи, від якої походила вся ініціатива». Жеребьонков переконаний, що, якби суд був незалежним, його підзахисного виправдали б: «Захист зміг довести, що Пол потрапив у поле зору російських спецслужб за кілька років до грудня 2018 го. Жодної інформації, яка б становила загрозу Росії, на флешці, вилученій у Пола, не було». Адвокат розмірковує, подавати апеляцію чи спробувати якнайшвидше організувати обмін свого підзахисного. Як кандидатів на обмін на Вілана найчастіше називають Віктора Бута і Костянтина Ярошенка. Гадаю, що адвокат може сміливо подавати апеляцію, як і радить американський посол. Якщо Дональд Трамп і згодиться на обмін когось зі згаданих російських громадян (а без нього обмін неможливий, оскільки засуджені мають отримати президентське помилування), то зробить це лише після листопадових президентських виборів. Інакше на його рейтингу можуть негативно позначитися звинувачення з боку його супротивників у тому, що він обмінює справді не винного американського громадянина на російського громадянина (або громадян), чию провину беззаперечно довів американський суд, і тим самим заохочує Кремль на захоплення нових заручників.