Японія дякує імператору-гуманісту Акіхіто

У вирії сьогоднішніх світових подій, коли людство стрімко зривається у прірву драматичного екстриму — конфлікти і війни, пожежі й повені, виборчі баталії та зміни політичних еліт, політичні розслідування і страйки, техногенні катастрофи, — майже непомітною у світових ЗМІ залишається доленосна подія, яка змінює життя далекої і неповторної Японії.

30 квітня 2019 року ми станемо свідками насправді видатної події — зміни історичних епох у Країні Сонця, що сходить: завершується епоха Хейсей1 — період правління імператора Акіхіто, і відкриється нова сторінка в японській історії — епоха Рейва2, коли 1 травня ц.р. Хризантемовий трон посяде старший син нинішнього імператора — наслідний принц Нарухіто.

Паралельно із сучасним літочисленням в Японії існує чинний офіційний календар, роки якого відповідають періодам правління японських імператорів.

Першим легендарним правителем Японії ще у VII ст. до н.е. став імператор Джімму, згідно з японською міфологією, — прямий нащадок Богині Сонця Аматерасу, від якої він і отримав як знак влади над островами регалії імператорського двору — меч, яшмові підвіски та бронзове дзеркало. Простим смертним ці святині побачити не доводилось ніколи, але в день коронації кожний новий імператор отримує меч і яшмові підвіски, які супроводжують його до храму на півострові Ісе, де він здійснює священний ритуал перед бронзовим дзеркалом Аматерасу.

ФОТО РЕЙТЕР

Роки життя і діяльності першого правителя та його нащадків залишалися легендами аж до VII ст.н.е, відколи в японських хроніках почали фіксувати історичні ери, що відповідали періоду правління імператорів. Часто вони змінювали одна одну кілька разів протягом життя одного правителя, і це робили з наміром змінити на краще долю країни, особливо після стихійного лиха, епідемії або війни, надавши їй нового ім’я-символу.

Загалом наразі в історичних хроніках визначено 247 подібних періодів, починаючи з часів імператора Котоку (645 рік).

Після Революції Мейдзі (60 — 70 рр ХІХ ст.) кожна ера відповідає повному періоду правління певного імператора.

125-й імператор Японії, представник найстарішої династії світу, Акіхіто народився 23 грудня 1933 року і зійшов на Хризантемовий трон у віці 55 років — після смерті свого батька Хірохіто 7 січня 1989 року.

Для Акіхіто, народженого від імператора-напівбожества, час його правління став випробуванням і остаточним визначенням ролі імператора як «символа нації», позбавленого свого божественного статусу згідно з миролюбною повоєнною конституцією Японії 1947 року.

Першим революційним кроком молодого імператора стало його рішення одружитися з «простою смертною» — дівчиною, яка не належала до офіційно визначеного кола японської аристократії. Звістка про це викликала неоднозначну реакцію — від захоплення більшості до явного невдоволення консервативної меншості. Непросто також довелося переконувати суворий імператорський двір у правильності рішення молодих виховувати дітей самостійно в противагу стародавній традиції, за якої Акіхіто у віці двох років передали під опіку суворих вихователів.

Їхній старший син — наслідний принц Нарухіто — успадкує нині імператорський статус. Після нього Хісахіто, син молодшого принца Акішіно (брата Нарухіто) і внук Акіхіто, стане в майбутньому імператором. Принцеса Саяко, молодша донька Акіхіто, після одруження з «простолюдином», службовцем Токійської мерії, втратила титул, тому, за законом, полишила імператорську родину і стала просто громадянкою Курода.

Скромний, стриманий і ліберальний Акіхіто до того, як прийняти на себе обов’язки імператора, порівнював представників японської монархії із запрограмованими «роботами» і казав, що бажав би зблизити імператорську сім’ю з пересічними японцями.

Хоч як намагався перешкоджати цьому суворий імператорський двір, імператор робив усе можливе, аби його родина менше була схожа на богів, незважаючи на стародавні звичаї. Хоча виконання деяких тисячолітніх традицій надалі залишаються його обов’язком. Він здійснює синтоїстські ритуали в храмі Ісе, а на території імператорського палацу на маленькому полі займається вирощуванням рису — основи традиційної культури Японії.

Головним захопленням Акіхіто є біологія океану. Він є відомим спеціалістом із вивчення риб сімейства гобі. Один із видів, який винайшов і дослідив сам імператор, названо його іменем — Exyrias Akіhito. Його наукові статті були неодноразово надруковані у «Японському журналі з іхтіології».

Протягом шістдесяти років спільного життя імператор з імператрицею Мічіко докладали всіх сил до зближення імператорської сім’ї з народом, завжди перебуваючи зі своїми підданими поруч у найскрутніші часи японської історії.

Пригадую, як вразило мене, як і всіх японців, те, як у зоні евакуації після руйнівного землетрусу 2011 року в Тохоку імператор та імператриця спілкувалися з постраждалими віч-на-віч. Ще менше століття тому просто підвести очі на особу імператора вважалося чи не найстрашнішим гріхом, тому таким небаченим проявом щирої турботи було спілкування підданих з імператором, який у приміщеннях для евакуації влаштовувався поруч із ними на татамі та вів неспішну бесіду.

Такою ж вражаючою та емоційною була церемонія вшанування пам’яті жертв Другої світової війни на Тихому океані — на острові Коро, коли імператор та імператриця схилили голови перед меморіалом на честь близько 1600 японських та 2000 американських воїнів, загиблих в одному з найкривавіших боїв «тихоокеанської війни».

ІСТОРІЯ «ЗРЕЧЕННЯ»

Імператор заявив про бажання передати престол наслідному принцу в своєму відеозверненні до народу ще в серпні 2016 року, висловлюючи занепокоєння тим, що, з огляду на похилий вік, не в змозі буде виконувати покладені на нього обов’язки в повному обсязі.

Не всі в японському суспільстві були готові до подібного кроку монарха. І переосмислення ситуації вимагало часу. Протягом року над вивченням питання зречення працювала спеціальна комісія, вивчаючи в тому числі історію подібного випадку, який трапився приблизно два століття тому.

В результаті — в червні 2017 року було ухвалено спеціальний закон, який дозволяв Акіхіто зректися престолу. Майже два роки пішло на ретельну підготовку церемонії передачі Хризантемового трону.

Вважають, що одним з основних факторів, що вплинув на остаточне визначення дати проведення церемонії зречення, стало заздалегідь висловлене Акіхіто бажання особисто очолити 7 січня 2019 року урочисті ритуали, присвячені тридцятій річниці смерті свого батька — імператора Хірохіто. Це було цілком зрозумілим бажанням віддати належне імператору Хірохіто, на долю якого випали найтяжчі випробування за шістдесят років його правління, включаючи драматичний період Другої світової війни. Акіхіто мав намір підбити підсумки свого тридцятирічного правління і висловити подяку тим, хто всі ці роки був з ним пліч-о-пліч.

Звертаючись до японців на цій церемонії, імператор говорив про те, що пам’ятає численні втрати Другої світової війни, і підкреслював, що ера його правління Хейсей стала періодом, впродовж якого вперше в новітній історії Японія прожила без війни «у відповідності до волі  народу, який прагнув мирного життя». Під час виступу його голос тремтів, коли імператор говорив про наслідки катастрофічної для Японії війни, численні людські втрати, спричинені нею. І вкотре робив наголос на важливості уважного і ретельного вивчення уроків історії.

26 ТРАВНЯ 1998 РОКУ. ЛОНДОН. КОРОЛЕВА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ ЄЛИЗАВЕТА II РОЗМОВЛЯЄ З ІМПЕРАТОРОМ АКІХІТО У БУКІНГЕМСЬКОМУ ПАЛАЦІ / ФОТО РЕЙТЕР

«Наближаючись до завершення свого шляху, як імператор, я хотів би від усього серця подякувати всім людям, які сприймали і підтримували мене як символ нації», — завершив свій передостанній на посаді чинного імператора виступ Акіхіто.

Він також висловив глибоку вдячність японському народу та імператриці Мічіко — першій за тисячоліття представниці з народу, яка увійшла до імператорської родини з віковими традиціями і яка завжди підтримувала його протягом шістдесяти років подружнього життя.

ОФІЦІЙНА ЦЕРЕМОНІЯ ЗРЕЧЕННЯ

Наразі вже відомо, що на церемонії «зречення», що розпочнеться 30 квітня о 5-й вечора, будуть присутні 300 високоповажних гостей, включаючи прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе та членів Кабінету міністрів. Як повідомляють, прем’єр-міністр виголосить промову з подякою імператору перед тим, як Акіхіто виступить із зверненням до уряду і народу країни.

День 1 травня оголошено національним святом у 2019 році. В цей день в Імператорському палаці відбудеться ритуал передачі Нарухіто імператорських регалій: меча і яшмових підвісок. Після чого відбудеться його перша офіційна аудієнція як нового імператора.

Церемонія інтронізації проходитиме теж в Імператорському палаці, але через півроку — 22 жовтня. Цю дату теж проголошено національним святом.

На урочистості з нагоди інтронізації нового імператора вже офіційно запрошені глави 195 країн світу. Прем’єр-міністр Сіндзо Абе на засіданні уряду заявив про необхідність ретельної підготовки до цієї події, щоб «гідно пройти цей  поворотний момент в історії країни».

Очікується прибуття близько 900 гостей з Японії та всього світу. В цей день гості чоловічої статі мають бути вдягнені у фраки, жінки — у довгу сукню чи кімоно.

НОВИЙ ІМПЕРАТОР

Новий імператор Японії Нарухіто народився 23 лютого 1960 року. Цей день, починаючи з першого травня ц.р., стане національним днем Японії.

1 квітня ц.р. було проголошено назву нової ери — «Рейва», впродовж якої відбуватиметься правління Нарухіто.

1 травня 2019 року наслідний принц Нарухіто стане 126-м імператором Японії. Йому буде 59 років, в той час як його батько став імператором у 55-річному віці.

Нарухіто — перший син на той час наслідного принца Акіхіто. Його дід — імператор Хірохіто — помер, коли Нарухіто  виповнилося 28.

Випускник і аспірант престижного токійського університету Гакушюін, після двох років навчання у Великобританії, завершив першу частину докторської програми. Історія розвитку водного транспорту в Японії стала темою його досліджень, оскільки зацікавився він нею ще у шкільні роки. Дипломна робота в університеті була присвячена середньовічному морському сполученню у внутрішньому морі Сето, а в Оксфорді він досліджував історію транспортного руху на Темзі. Згодом став досліджувати глобальні відносини людини і води — від питної води до її забруднення.

Саме про це ми говорили з наслідним принцом під час його аудієнції з послом України в Японії (під час мого перебування в Токіо у 2007 — 2013 роках). Тоді Нарухіто висловив щиру зацікавленість до проблеми очищення води від наслідків радіоактивного забруднення в Чорнобильській зоні.

Він — почесний президент Дорадчої ради при Генеральному секретареві ООН з питань води та водопостачання. Починаючи з 2015 року, бере активну участь у діяльності відповідних профільних громадських організацій в Японії та поза її межами. Нарухіто опікується проблемами дітей та людей похилого віку в суспільстві, що «старіє», дитячою освітою та популяризацією міжкультурного обміну з іншими країнами.

17 ЛИПНЯ 1975 РОКУ. ОКІНАВА. КРОНПРИНЦ ЯПОНІЇ АКІХІТО І КРОНПРИНЦЕСА МІЧІКО БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ЦЕРЕМОНІЇ ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ЗАГИБЛИХ У БИТВІ ЗА ОКІНАВУ / ФОТО РЕЙТЕР

Крім офіційних обов’язків та дослідницької роботи у Нарухіто є свої хобі. Він грає в теніс, піднімається в гори, бігає, а також грає на альті.

Вважають, що саме завдяки щирості й доброті Нарухіто завоює довіру і повагу свого народу.

ІМПЕРАТОР І УКРАЇНА

Згідно з чинною японською конституцією, на імператора покладені лише деякі функції глави держави у сфері зовнішніх зносин, визначені зустрічами з лідерами іноземних держав і повноважними їх представниками, зокрема прийняття вірчих грамот від іноземних послів.

Як правило, такі зустрічі здебільшого мають протокольний характер, під час яких обговорюються «неполітичні» питання загального змісту.

Саме в такому форматі відбувалися зустрічі імператора Японії з майже усіма главами нашої держави (окрім президента Л.Кравчука) під час офіційних візитів президентів України на Японські остови.

Здебільшого такі аудієнції мали передбачуваний характер, і в ході них, інколи за ланчем, обговорювалися загальні питання поточного життя в Україні, особливості української культури, історії, традицій. Жодних несподіванок, як правило, не трапляється. Імператор завжди готовий обговорити такі питання, демонструючи неабияку обізнаність і підготовку, надзвичайну ввічливість і такт до співрозмовника.

Однак траплялося різне. Одного разу український високий візаві імператора в ході бесіди за ланчем на великий подив японського монарха почав стверджувати, що українська Говерла набагато вища за японську гору Фудзі, яка, як відомо, є святинею і божеством японців. Я спостерігав реакцію (оскільки був при цьому присутній) і був у захваті від іронічної й лагідної посмішки імператора, навіть після того, як японський перекладач двічі перепитав нашого президента і пересвідчився в аутентичності відповіді.

Згідно з існуючою традицією, всі посли України в Японії мали аудієнцію у імператора в тому чи іншому форматі. Декілька разів мав і я таку щасливу нагоду, але незабутньою стала моя остання зустріч з імператором 14 лютого 2013 р. у зв’язку із закінченням моєї місії як глави диппредставництва України в Японії.

Оскільки тема аварії внаслідок потужного землетрусу і цунамі на атомній станції Фукусіма була особливо чутливою для імператора, він попросив українського представника продовжувати сприяти в отриманні японською стороною досвіду з дезактивації радіаційного забруднення в результаті Чорнобильської трагедії.

Наприкінці, прощаючись, він подарував мені фотографічний портрет імператора й імператриці з власноручними підписами на згадку, який до сьогодні займає почесне місце у моїй оселі.

Невдовзі японський народ гучним «Банзай» вітатиме нового імператора Нарухіто.

Впевнений, що з великою любов’ю, вдячністю і симпатією всі японці говорять нині «Дякуємо і до побачення» японському імператору-гуманісту Акіхіто.

Сайонара (До побачення), Ваша Імператорська Величносте!

1 Хейсей — «Встановлення миру» — девіз правління імператора Акіхіто

2 Рейва — «Прекрасна гармонія» — девіз правління нового імператора Нарухіто