ЄС хоче призупинити зникнення Югославії як такої
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20011121/4213-3-2.jpg)
Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу на засіданні в Брюсселі підтвердили, що ЄС виступає проти незалежності автономного краю Косово, так само як і проти виходу Чорногорії зі складу Союзної Республіки Югославія. Видається, однак, що ні Сполучені Штати, ні тим більше Європейський Союз не зможуть сьогодні з упевненістю говорити, що всі процеси, які протікають на Балканах, контрольовано, що всі ці процеси — конструктивні, і що стабільність та безпека не лише в регіоні, але в цілій Європі зміцнюється. І перспективи видаються вельми неясними.
Як Ібрагім Ругова, переможець виборів у Косово, що відбулися в неділю, так і його найближчий конкурент, що посів друге місце у боротьбі за президентство, Хашім Тачі (колишній лідер УЧК) виступають за державну незалежність Косово. Різниця лише в тому, що Ругова як закликав, так і закликає до боротьби демократичними методами. Тачі здобув собі популярність на хвилі війни проти югославської армії. Яка дійсно на той час поводила себе як окупаційна. Практично всі політики сусідньої Албанії, не бажаючи говорити про «Велику Албанію», тим не менш заявляють про необхідність здобуття незалежності Косово. Підкреслюється зазвичай — з гарантіями прав для всіх жителів краю. У що важко повірити, оскільки велика частина сербів та циган, що раніше жили в Косово, досі бояться повертатися до домівок, багато з яких захоплено бійцями УЧК. Уся попередня діяльність адміністрації ООН у Косово непрямо підтримувала можливість відділення краю. Коли ж почався зворотній рух Заходу (з огляду на цілком реальні проблеми нелегальної міграції, нелегального розповсюдження зброї та наркотиків тощо), багато хто з албанців відчув себе розчарованим та зрадженим. Впоратися з пробудженими одного дня настроями буде дуже нелегко, і це саме по собі гарантує постійний головний біль для багатьох країн, у тому числі — й для України.
Іще цікавішою виглядає ситуація в Чорногорії. Президент республіки Міло Джуканович сподівається, що референдум з питання державної незалежності відбудеться навесні (він планувався ще на минуле літо). Чорногорія лише формально залишається у складі югославської федерації. Зокрема, в повсякденному обігу вона користується не югославським динаром, а німецькою маркою (що викликає певні питання у зв’язку з запровадженням євро). Про спільну мову з урядом Мілошевича взагалі не йшлося, але Джукановичу не вдається її знайти і з новою, начебто, демократичною владою в Белграді. Міжнародна спільнота не схильна підтримувати незалежність Чорногорії. Відкритими залишаються також питання про ресурси її існування як держави, і про подолання розколу в суспільстві. Але головне — обидва казуси, як Косово, так і Чороногорії, створюють вельми небезпечні прецеденти для всієї європейської спільноти, підкреслюючи на практиці існування так званої «дуги нестабільності» від Балкан до Кавказу та Центральної Азії.