Європа хоче мати власну армію

Схоже, в Європейському Союзі зрозуміли, що в сучасному світі військова потуга означає все-таки більше, аніж економічний потенціал. Саме так можна розглядати заяву голови Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, який запропонував минулими вихідними створити європейську армію. В інтерв’ю німецькому виданню Welt am Sonntag Юнкер особливо наголосив на символічному значенні цього проекту. «Спільні європейські збройні сили покажуть усьому світові, що між країнами ЄС ніколи не буде війни, — заявив політик, додавши: — Європа останнім часом суттєво втратила престиж, навіть у зовнішній політиці нас перестають сприймати серйозно». Водночас Юнкер зазначив, що не йдеться про конкуренцію з НАТО, а про те, щоб Європа могла брати більше відповідальності за те, що відбувається у світі.

Крім того, голова Єврокомісії заявив, що спільна армія ЄС може служити стримуючим чинником і бути корисною під час української кризи. «Зі своєю власною армією Європа може реагувати надійно у разі виникнення загрози миру в країні-члені ЄС чи в сусідній країні», — сказав Юнкер.

Ідею зі створення європейської армії підтримали федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель та віце-канцлер, міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр. Однак обоє політиків наголосили, що такий проект може бути здійснений у довгостроковій перспективі та потребує детального обговорення на рівні Євросоюзу.

Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн наголосила при цьому, що армія ЄС, у разі її створення, не буде альтернативою НАТО, а лише «зміцнюватиме європейську опору трансатлантичного альянсу». Підтримку вже висловив і президент Фінляндії Саулі Ніїністе, зазначивши, що заснування власного війська стало б серйозним кроком Євросоюзу для захисту його цінностей.

З іншого боку, проти створення європейської армії виступила Британія. Речник британського уряду заявив із цього приводу: «Наша позиція є абсолютно чіткою, оборона є відповідальністю нації, а не ЄС, і тут немає жодних перспектив, що ця позиція зміниться, як і немає перспективи європейської армії».

Росія, яка постійно намагається розколоти ЄС і НАТО, теж виступає проти створення європейської армії. Перший заступник керівника фракції «Единая Россия» в Держдумі Франц Клінцевич заявив: «якщо Євросоюз створить єдине військо, це «може зіграти роль провокації». І до цього додав ще такий аргумент: «У наш ядерний час додаткові армії безпеки не гарантують».

«ЦЮ АРМІЮ СТВОРЮЮТЬ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОНИ ВЛАСНОЇ ТЕРИТОРІЇ»

Ігор КАБАНЕНКО, адмірал, експерт з питань оборони та безпеки, політик, Київ:

— У Євросоюзі існують можливості створення армії, але треба подивитися на історію цього питання. Раніше були створені бойові тактичні групи ЄС — це сили швидкого реагування з відповідними спроможностями, озброєнням, системою розвідки і забезпеченням. Передбачалося, що в цих силах буде близько 60 тис. осіб. Водночас свої оперативні спроможності, передбачені НАТО, вони так і не набули.

Ці бойові тактичні групи формуються, але залишилися на рівні національної відповідальності, без системних, планових активацій та перевірок для того, щоби підтвердити рівень спроможності, який було заявлено на папері.

Створення європейської армії не загрожує колективним підходам і солідарності всередині НАТО і не спричинить його розколу. Альянс просунувся значно далі в питаннях практичного забезпечення колективної безпеки.

Що ж до заяв Росії проти цієї ініціативи Юнкера, то тут очевидна підміна термінології та принципових речей. Ця армія створюється для забезпечення оборони власної території. Навіть у документах ООН та ОБСЄ, Гельсінській декларації встановлено, що кожна нація має право на самозахист. Якщо йдеться про захист, то забезпечення необхідного рівня самозахисту відрізняється від розмахування ядерним києм та погроз усім навколо: якщо зробите так, як мені не подобається, то буде щось страшне. Ні бойові тактичні групи, ні Сили реагування НАТО не були спрямовані на завоювання нових територій — вони наділені суто оборонними функціями.

«НАБАГАТО КРАЩЕ ТА ПРАКТИЧНІШЕ ПЕРЕТВОРИТИ ФРАНЦУЗЬКИЙ ІНОЗЕМНИЙ ЛЕГІОН НА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНОЗЕМНИЙ ЛЕГІОН»

Едвард ЛУКАС, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики, автор книжки «Нова холодна війна: як Кремль погрожує Росії та Заходу», Лондон:

— Це хороша ідея, але її не можна сприймати всерйоз. Як можна створити європейську армію, особливо якщо Британія та Туреччина (дві з трьох справжніх мілітарних держав) не збираються брати в цьому участь. Набагато краще та практичніше було б перетворити французький іноземний легіон на європейський іноземний легіон.

«В ОСЯЖНОМУ МАЙБУТНЬОМУ НАТО ЗАЛИШАТИМЕТЬСЯ ОСНОВОЮ ОБОРОНИ ЗАХОДУ ПРОТИ АГРЕСІЇ»

Ролан ФРОЙДЕНШТАЙН, заступник директора Центру Мартенса, Брюссель:

— Зі своїм закликом створити армію ЄС Юнкер не сказав нічого принципово нового. Тому німецький міністр оборони Урсула фон дер Ляєн та інші німецькі політики швидко підтримали його. Юнкер наголосив, що це довгострокова перспектива, і як така вона завжди була невід’ємною частиною програми створення тіснішого союзу. Але тут є певна непослідовність, зокрема в тому, чи прагнення Юнкера створити європейську армію є сигналом Росії, що ЄС серйозно ставиться до захисту своїх цінностей. Тому що в цьому разі потрібно вже зараз мати армію ЄС. На щастя, зараз існує НАТО зі статтею 5 про гарантії взаємної оборони. І в осяжному майбутньому НАТО залишатиметься основою оборони Заходу проти агресії. З іншого боку, в осяжному майбутньому Європа повинна покладатися на тісну співпрацю зі Сполученими Штатами і Канадою з метою забезпечення безпеки, особливо в питанні ядерного стримування. ЄС та його держави-члени повинні, однак, активізувати свої зусилля з військової модернізації та «об’єднання і спільного використання» засобів оборони, щоб ефективніше використовувати оборонні видатки. Це включає більш високі витрати на оборону, але виходить далеко за межі використання військових структур спільно між двома або кількома країнами, а також зміцнення потенціалу в проведенні спільних місій у межах «постійного структурованого співробітництва», прописаного в Лісабонському договорі. Також необхідними є посилення ролі координації оборонної політики в установах ЄС (парламенті, Раді ЄС) та поліпшення співпраці в науково-дослідних установах і щодо виробництва зброї. Все це будівельні блоки того, що одного чудового дня в майбутньому стане реальною європейською обороною, за чим наразі уважно стежить НАТО.