Європа вручає Україну Росії?
Аналітики «Стретфора» підкреслюють, що Західна Європа, погодившись на пропозицію Москви обминути територію України, й будуючи Ямальський газопровід, ставить себе автоматично в «іронічне становище, фінансуючи панування Росії над своїм колишнім сателітом (мається на увазі Україна — Авт.)». Допомагаючи Росії у проведенні газопроводу в обхід України, Захід справді забезпечить себе енергоносіями, але ціною руйнування довготривалої політики Заходу, який підтримував незалежну Україну, стверджують американські дослідники. Основною ж причиною того, що Україна потрапить під російське домінування, буде те, що Київ змушений буде розплачуватися за газ з Росією (іншого постачальника цього енергопродукту в нас поки що немає) у твердій валюті. Стане неможливим і несанкціонований відбір газу... Той же факт, що використання вугілля в Україні знизилося за останні роки втричі, а обсяг продукування атомної енергії, без сумніву, помітно зменшиться після закриття Чорнобильської АЕС у грудні цього року, то, вочевидь, це просто поставить Україну в ще більшу залежність від північно- східного сусіда, ніж теперішня.
Підтримка Варшави, яка намагається досягти розсудливості Москви, аби газопровід таки проходив через українську територію, є єдиною для Києва надією. Можливо, тимчасовою, та все ж таки. Підтримка західноєвропейських країн, які створили зараз спеціальну комісію і розглядають питання втілення газового проекту за новим російським сценарієм, на сьогодні виглядає досить сумнівною. Західна Європа дуже переживає за ймовірність виникнення в регіоні енергетичної кризи. Постійні проблеми з нафтою, підвищення на неї цін, уже дуже сильно вдарило по цих країнах. Вони просто намагатимуться зараз перестрахуватися, аби не повторилася ця ж історія з газом. Норвезького «блакитного» палива, яке ще змогло б виручити Західну Європу, за прогнозами науковців, вистачить усього на 25 років. Тому й доводиться помізкувати над іншою країною-постачальником — Росією. Але та виставляє поки що власні умови — про газовий обхід України. Якщо Західна Європа піде на повідку в Москви, то Україні просто нічого не лишиться, як... «Вручитися» Росії?
Справжньою несподіванкою для українського керівництва, мабуть, була остання заява з газопровідного питання словацького міністра економіки Любомира Гараха, який перебуваючи цими днями в Москві, повідомив, що будівництво російського газопроводу через Словаччину в обхід України є одним із пріоритетних проектів двосторонньої словацько-російської співпраці. Хочеться вірити, що пан Гарах висловлював думку не всього уряду своєї країни, хочеться також вірити, що й московські журналісти, передаючи цю інформацію, щось наплутали. Між тим, поведінка Братислави цілком зрозуміла — власні інтереси передусім. Попри всі запевняння в дружбі.
Вочевидь, словацький сюрприз лише один із перших у газовому «обхідному» питанні від країн-партнерів. Засуджувати їх навряд чи варто: не слід перекидати біль із хворої голови на здорову (відбір російського газу в Україні, дійсно, мав місце). Водночас реалізація нового російського газового проекту може в багатьох питаннях розкрити Києву очі, показавши «хто є хто» насправді. Як уже було з проектом АН-70, наприклад.
