«Європейський вибір» проти «адміністративного ресурсу»?

Саме про цей «адміністративний ресурс» може говорити те, що до виборчої комісії здано мільйон підписів сербів за Мілошевича (населення Сербії — близько 8 млн чол.). Белградська «Політика», близька до нинішньої влади, написала з цього приводу, що саме це число підписів і характеризує найкращим чином справжню народну підтримку президента Мілошевича. За Коштуніцу, за різними даними, було здано близько 400 тисяч підписів. Істотна різниця — і це при тому, що дані опитувань, які наводить незалежна белградська преса, свідчить, що більшість сербів висловлюється саме за Коштуніцу (за останніми даними, 52 відсотки проти 32 за Мілошевича). Втім, всі ці опитування, як свідчить постсоціалістична практика, а особливо в умовах посттітовської Югославії — річ більш ніж умовна. Зрозуміло лише одне: боротьба точитиметься між двома кандидатами

Досліджень на тему — хто й чому саме хотів би голосувати за Мілошевича чи за Коштуніцу — не проводилося й навряд вони могли бути проведені за нинішніх умов. Відомо, що найбільшу підтримку Коштуніца має в Белграді, Новому Саді та Ніші — найбільших містах країни. Відомо, що його популярність різко зросла після кількох його заяв, спрямованих проти втручань Сполучених Штатів у балканські події зокрема, і особливо — у ситуацію навколо югославських загальних виборів 24 вересня. Навряд чи варто пояснювати, які почуття має пересічний серб стосовно Сполучених Штатів після повітряної кампанії НАТО минулого року.

Жителям міст може імпонувати простий стиль одягу й поведінки професора права Коштуніци, його освіченість, відкритість — тоді як Мілошевича люди бачать рідко та й то переважно з телеекранів. «Сербія хоче перемін» — гасло і Коштуніци, і опозиційного об’єднання. Сербія дійсно втомилася жити під санкціями, в умовах ізоляції, нескінчених воєн та поліцейського терору. Але це зовсім не показник того, що Сербія готова голосувати «за». Найочевидніше те, що міста голосуватимуть «проти». Проти Мілошевича, проти ситуації, в якій опинилася колись найрозвинутіша з соціалістичних країн за десять років його правління. Проти страху, який опанував суспільством, і який чи є сьогодні чи не головним союзником Мілошевича. Продовжуються вбивства та зникнення людей — останнім пропав безвісти — відомий політик Іван Стамболич, колишній соратник Мілошевича. Невідомо, чи відбудуться вибори в Косово. Голова адміністрації ООН Бернар Кушнер відклав вирішення цього питання. Якщо ж він скаже «ні» — це означатиме, що Югославія остаточно втратила цей край.

Але головні проблеми почнуться, очевидно, вже після виборів.