Європейський вибір знову призвав до влади правих
Після зустрічі президента Словаччини Рудольфа Шустера з лідером Словацького де мократичного і християнського союзу Мікулашем Дзуриндою, прем’єр-міністром країни, оголошено, що саме йому доручено формування нового словацького уряду за результатами парламентських виборів, що відбулися 20-21 вересня. Щодо цього, судячи зі всього, повторюється ситуація чотирирічної давності, коли саме таким чином було сформовано уряд меншості, в той час як найбільшу підтримку населення на виборах отримала партія екс-прем’єра Володимира Мечияра Рух за демократичну Словаччину. Партія Мечияра і цього разу фінішувала першою, але, судячи зі всього, Мечияру повернутися до втрачених одного разу позицій вже не доведеться.
Партія, яку очолює нинішній прем’єр Дзуринда і до керівництва якої входить міністр закордонних справ Кукан, за підсумками виборів отримала 28 місць у новому парламенті зі 150, партія Мечияра — 36. Президент країни Шустер вже проводив консультації з Мечияром, але, судячи зі всього, сторони залишилися незадоволеними розмовою і одна одною, і в результаті у Словаччині відтворюється праволіберальна правляча коаліція, до якої увійдуть, крім Словацького демократичного і християнського союзу, Партія Угорської коаліції з 20 депутатськими мандатами, Християнсько-демократичний рух і створена напередодні виборів партія «ANO» (Альянс нового громадянина, словацькою скорочення звучить як «так»), котрі мають по 15 членів нового парламенту. Таким чином, коаліція отримує 78 місць, або ж необхідну більшість для приймання рішень. При цьому варто б було врахувати, що багато хто вважав Дзуринду досить слабким політиком, і отриманий його партією на виборах другий результат був прозрінням для аналітиків.
Мечияра багато хто в Європейському Союзі і НАТО відверто називає головним стримуючим чинником на шляху повної інтеграції Словаччині до цих структур. До речі, і сам Мечияр вельми скептично ставився і до НАТО взагалі, і до участі Словаччині в Альянсі, не підтримував він і необхідність вступу до Європейського Союзу. Цю перешкоду тепер подолано, також вже оголошено, що в Європейській комісії чекають на завершення переговорів про вступ Словаччині до ЄС до кінця нинішнього року, і країну можуть прийняти серед перших. Очевидно, на листопадовому Празькому саміті НАТО Словаччину запросять стати членом Альянсу.
Щоправда, водночас Словаччина має провести пакет болісних реформ, відпрацювати рецепти боротьби з безробіттям, що сягає 16 відсотків, переконати свій народ, що поступки, яких вимагають і вимагатимуть в Європейській Комісії під час переговорів з Братиславою, в кінцевому результаті підуть на користь країні. Адже саме після початку конкретних переговорів, коли з’ясувалося, що країна повинна зробити болісні для неї поступки, почав радикально знижуватися рівень підтримки населенням вступу до ЄС сусідньої Польщі, де підтримка євроінтеграції в суспільстві традиційно була вищою. До речі, ситуація цікава тим, що, дивлячись на країни Вишеградської четвірки, вже неможливо скласти враження про загальні тенденції політики: в Польщі, Чехії та Угорщині при владі — лівоцентристи, в Словаччині, як і в багатьох країнах Заходу, — праві.
