Юнкер – новий голова Європейської комісії

«Українці — це європейський народ, і він має своє місце в Європі». Це сказав учора під час своєї інавгураційної промови новий очільник Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. 59-річний екс-прем’єр Люксембургу змінив на цій посаді Жозе Мануеля Барозу. Голова ЄК обирається на 5-річний термін.

Варто відзначити, що німецький канцлер Ангела Меркель відкрито підтримувала його кандидатуру під час боротьби за посаду глави ЄК. А ось, британський прем’єр Девід Кемерон навпаки, виступав проти Юнкера. Кемерон вважає його «людиною з 1980-х рр.» і навіть додав: його обрання пришвидшить вихід Британії з ЄС...

Володимир ГОРБАЧ, аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва:

— Призначення Жана-Клода Юнкера прогнозоване і всіма очікуване. Воно — перспектива зміцнення Європейського Союзу, ущільненням інтеграції. Жан-Клод Юнкер відомий тим, що виступає за федерацію ЄС.

Негативна реакція Великобританії була викликана поглядами Юнкера. Британія послідовно опирається ущільненню інтеграції ЄС. Але невипадковою відбулася і відставка міністра закордонних справ Британії Вільяма Хейга. Це — визнання того, що Британії не вдалося запобігти такому тренду. Поза тим, я не думаю, що Британія робитиме великі демарші, жести протесту і т.і. Гадаю, що вона візьме паузу і Кемерон ще буде приглядатися до стилю керівництва Юнкера, його перших кроків.

Репліка Юнкера щодо України лише підкреслює те, що в депутатському корпусі Європарламенту ця тема і значима, і популярна. Тому в своїй інавгураційній промові він не міг цього оминути. Але не слід надавати цьому великого значення. Доля України і співробітництва з ЄС — не в руках Юнкера. Вона в руках країн-членів Євросоюзу. Сьогоднішнє засідання Ради ЄС для України буде набагато важливішим, ніж учорашнє голосування в Європарламенті.

Для України було би дуже добре, якби на цю посаду (главу зовнішньополітичного відомства ЄС. — Ред.) було обрано справді авторитетного європейського політика з ім’ям і своєю особистою харизмою та біографією, який би міг говорити від імені ЄС на зовні і, перш за все, говорити з Росією. Цей політик має бути досить сильним діячем, щоб виконувати цю функцію. В ідеалі, це мав би бути британець, оскільки баронеса Ештон (Верховний представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки. — Ред.) теж була з Великобританії...