За символізм – «5». За комунікацію – «2»

18 вересня Президент України Петро Порошенко, який здійснює робочий візит до США, візьме участь у спільному засіданні палат конгресу. Перед американськими законодавцями виступав і третій Президент України Віктор Ющенко 6 квітня 2005 року в рамках офіційного візиту до Сполучених Штатів. Спустившись з трапа літака тодішній президент, назвав візит «унікальною, iсторичною можливістю» та «чудовим викликом».

Зараз ситуацію в нашій країні важко порівняти з тим, що було дев’ять років тому. Війна. Частина території анексована... США як одна з країн-гарантів територіальної цілісності і суверенітету України за  Будапештським меморандумом, підписаним 1994 року в обмін на здачу Росії третього у світі ядерного арсеналу, так і не змогла забезпечити цілісності нашої країни.

Зрозуміло, що українському Президенту буде про що поговорити з американськими лідерами: з президентом США Бараком Обамою, віце-президентом США Джозефом Байденом, спікером палати представників Джоном Бейнером, держсекретарем США Джоном Керрі. Зараз важко спрогнозувати, що Україна отримає від цього візиту до США, які обтяжені десятками інших проблем, зокрема на Близькому Сході. Обама минулого тижня сказав, що криза в Україні не є геополітичною загрозою для США. Зрозуміло, що Порошенко проситиме США надати Україні більш серйозну військову підтримку, щоб українська армія могла протистояти не лише так званим ополченцям, а насправді терористам, а й російській армії, що відкрито увійшла і має можливість продовжувати вторгнення через відкриті ділянки кордону. Але питання — чи вистачить у нього аргументів і чи можуть, ухвалені нібито під тиском Заходу, два закони про особливий статус і амністію терористів аргументами для отримання такої допомоги.

Про те, чого може очікувати Україна від цього візиту, йтиметься далі. Звернімо лише увагу на ще один важливий момент у підготовці цього візиту Петра Олексійовича у США. А саме — комунікаційну складову діяльності нинішньої влади, а точніше, її відсутність.

Про всі події українці дізнаються постфактом. Це і Мінські домовленості і відсутність пояснень, чому уряд, а насамперед Президент, йде на ті чи інші кроки, що збирається робити, скажімо, в тих же США, на Генеральній асамблеї НАТО в Нью-Йорку.

Попередні адміністрації Президента все-таки якось намагалися здійснювати комунікацію зі ЗМІ та суспільством. Можна згадати навіть про те, що Ющенко деякий час проголошував свої плани, чи робив пояснення своїх дій у програмі «Акценти президента» на Першому Національному. Мабуть, після візиту в США Ющенко привіз-таки корисний для себе досвід американської демократії. Адже американські президенти щосуботи записують відеозвернення до народу, яке виставляється на сайті Білого дому.

До речі, на початку 2008 року віце-прем’єр-міністр у справах європейської та міжнародної інтеграції Григорій Немиря намагався запровадити систему в діяльності уряду. Він зокрема зазначив, що для досягнення поставленої мети — інтеграції в євроатлантичні структури, українська влада має відповідати шістьом критеріям (6с): competence (компетенція), commitment (відданість), consistence (послідовність), confidence (довіра), communication (комунікація), coordination (координація). Ми пам’ятаємо, що цієї мети не було досягнуто ні урядом Тимошенко, ні урядом Януковича. Щоправда, з різних причин.

У Адміністрації Президента Януковича по-своєму здійснювали комунікацію зі ЗМІ. Наприклад, глава Адміністрації Сергій Льовочкін запрошував вибрану групу журналістів і розповідав їм про плани президента напередодні закордонних візитів глави Української держави.

Автору вдалося побувати на одному з таких брифінгів — з заступником глави Адміністрації Президента — керівником Головного управління з питань міжнародних відносин Андрієм Гончаруком напередодні торішнього візиту президента Януковича у США для участі в засіданні ГА ООН. Журналістам він пояснив, що робитиме президент під час цього візиту, з ким зустрічатиметься, як триває підготовка промови президента.

У нинішній Адміністрації Президента відсутнє таке поняття як президентський пул журналістів. Тобто, хто хоче висвітлювати зарубіжні візити Президента, має сам платити за переліт і перебування в країнах, які відвідує глава Української держави. До прикладу, у російського президента всі ці витрати покриває держава. Німецького канцлера Ангелу Меркель завжди супроводжує кілька десятків журналістів, тележурналістів, фотокореспондентів, які летять разом з нею у літаку. У американського президента ще більший журналістський корпус. Навіть міністр закордонних справ Польщі бере із собою в літак більше десяти журналістів під час закордонних візитів.

Нинішній український уряд заявив, що буде економити, зокрема й на перельотах прем’єра, і ми бачили, як Арсеній Яценюк літав у Брюссель економ-класом. А разом з тим викликало здивування, що деякі працівники прес-служби глави Української держави подорожують у бізнес-класі. Автор був свідком цього, повертаючись із саміту НАТО у Вельсі.

КОМЕНТАРI ДО ТЕМИ

«День» звернувся до українського й американського дипломата з проханням розповісти про те, що Україна може очікувати від візиту Порошенка до США, крім традиційних слів підтримки.

Високопоставлений американський дипломат, який просив не називати його ім’я, в телефонному інтерв’ю так відповів «Дню»: «Перш за все, Президент Порошенко матиме дуже теплий прийом у Вашингтоні. Звісно,  це найбільш важливий візит, який український Президент коли-небудь здійснював до Вашингтона. Ми ще й досі активно працюємо над пакетом заяв, які маємо зробити. Цей пакет стосуватиметься економічного і безпекового виміру нашого партнерства. Ми вже зробили разом чимало. Надали 70 млн доларів сектору безпеки. Але цим справа не обмежується. Ми будемо продовжувати співпрацю з урядом, щоб зрозуміти, що йому потрібно для захисту суверенітету і території України».

Співрозмовник зауважує, що слова Обами про те, що криза в Україні не є геополітичною загрозою для США, — вирвані з контексту. Натомість він сказав, що варто звернути увагу на сильні слова президента у наших заявах на підтримку українського народу: ми на правильному боці історії. «Я гадаю, що головний фундамент нашого підходу до України на цьому етапі полягає у підтримці українського народу, який йде вперед у своєму суверенному виборі. Цілком очевидно, що сьогодні великий день у цьому розумінні. Із ратифікацією Угоди про асоціацію український народ може пишатися тим, що зробив уряд, і ми упевнені, що це закладе основу, як сказав Президент Порошенко, для сучасного базованого на верховенстві права демократичного майбутнього», — зазначив дипломат.

Коментуючи ухвалення Верховною Радою закону про особливий статус певних районів на Донбасі та закону про амністію, він сказав, що США підтримують мирний план Порошенка, наголосивши: «Зрештою це питання, яке має вирішувати український народ».

Відповідаючи на запитання, чи зможе Україна отримати від США, як одного з підписантів Будапештського меморандуму, тверді гарантії безпеки, співрозмовник зауважив: «давайте зачекаємо і побачимо, що буде сказано під час цього візиту. Я можу лише наголосити, що нашими діями ми продемонстрували усвідомлення нами безпрецедентної кампанії ворожості, з якою зіткнулась Україна, і нашу готовність як нації США працювати на підтримку зусиль України щодо захисту своєї суверенної території.

Американський дипломат відмовився відповісти, до яких подальших кроків можуть удатися США разом з ЄС, щоб зупинити Путіна і змусити його повернути Крим. Він лише зазначив, що санкції проти Росії є ефективними, тому що США і ЄС діють спільно. На його думку, краще робити один крок за раз, а минулого тижня ми зробили великий крок і бачимо, якою була реакція Росії на це.

Співрозмовник пообіцяв після спілкування з лідерами конгресу розповісти про те з чим пов’язана затримка з ухваленням закону на підтримку України і зокрема надання нашій країні статусу головного союзника США не члена НАТО.

«МИ МОЖЕМО РОЗРАХОВУВАТИ НА РОЗШИРЕННЯ «ПАКЕТА» ЕКОНОМІЧНОЇ ЧИ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ ТА ПОСИЛЕННЯ ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА»

Олег ШАМШУР, екс-посол України в США, Київ:

— Я думаю, що, крім потужного сигналу на підтримку незалежності та територіальної цілісності України, ми можемо розраховувати на розширення «пакета» економічної чи гуманітарної допомоги та посилення військово-технічного співробітництва.

Виступ у конгресі є знаковою подією. Таку честь надають зазвичай представникам країн, яких у США розглядають як близьких та важливих партнерів. Це запрошення  — також вияв поваги до чинного Президента України і готовності американської влади до співпраці з ним та його командою.

— Що ж до слів президента Обами про те, що криза в Україні не є геополітичною загрозою для США.

— Як на мене, ці слова є черговим свідченням небажання провідних політиків Заходу подивитися правді в очі та визнати серйозність наслідків війни Росії проти України для європейської та глобальної системи безпеки, включно з режимом непоширення ядерної зброї. За цим також стоїть ілюзія можливості відновлення докризового статусу-кво у світовій політиці та неготовність почати вибудовувати нову парадигму відносин з Росією.

— Чим пояснюється затримка з ухвалення закону про підтримку України, який передбачає надання нам статусу головного союзника нечлена НАТО?

— За моїми даними, зараз у сенаті його впливовими членами готується внесення нового законопроекту, який передбачає надання вказаного статусу Україні, Грузії та Молдові. Разом з тим у конгресі продовжується дискусія щодо реального значення, практичної цінності цього кроку. Судячи з усього, обережну позицію займає Білий дім. Тим важливішими є ті аргументи, які почує американське політичне керівництво від українського Президента.