Захід потрапив у нафтову пастку
Рішення ОПЕК (Організації країн-експортерів нафти) збільшити щоденний видобуток нафти на 800 тисяч барелів у день не призвело, як очікувалося, до зменшення цін на неї. На перших біржових торгах у Лондоні та Нью-Йорку після рішення ОПЕК ціна на нафту, барель якої минулого тижня коштував $35, спочатку дещо зменшилася. Однак наприкінці торгів ціна знову підскочила вгору до $35,14. Нафтотрейдери переконані, що додатковий видобуток нафти навряд чи змінить ситуацію на ринку.
Ситуація на нафтовому ринку тривожить простих споживачів, особливо напередодні зими. Ціна на мазут для домашнього опалення досягла у Сполучених Штатах рекордного після жовтня 1990 року рівня. Пересічні американські споживачі вже платитять $1,05 за галон (4,5 літра). Міністр енергетики США Білл Річардсон не певен, що збільшення видобутку нафти стабілізує ринок. Можливо, американців трохи заспокоїли слова Річардсона, що «адміністрація розглядає можливість вивільнення нафти із стратегічних резервів».
У країнах Західної Європи ціна за галон бензину сягла $4,37. І населення почало організовувати справжні «бензинові» бунти. Очевидно, їх надихнули на такий «подвиг» французи, яким вдалося «вибити» у свого уряду 15-відсоткову знижку на пальне. У минулі дні водії вантажівок та фермери блокували нафтопереробні заводи і навіть зупинили транспортний рух у Німеччині, Великій Британії, Бельгії і Нідерландах. Тисячі заправочних станцій у Британії уже розпродали все пальне. Деякі британські водії вже морально готові платити понад $4 за літр бензину. Два дні поспіль заблоковано рух у центрі Брюсселя. Погрожують вдатися до подібних акцій і італійські водії вантажівок, таксі і рибалки, які буквально окупували кілька портів на півдні країни. Очікується, що уряд Італії погодиться продовжити дію тимчасової податкової знижки на бензин, яка становить 20 лір ( 2 центи).
Однак решта країн-членів ЄС не збирається наслідувати приклад Франції, якій ця слабкість коштуватиме $397 млн., йти на поступки автомібілістам. Міністр фінансів Німеччини Ганс Айхель заявив, що федеральний уряд і так уже запланував на наступний рік скорочення податкового тягаря на 45 млрд. німецьких марок. Бельгійський уряд теж виключив скорочення податків, але запропонував тимчасово відшкодувати акцизний збір. Тим часом британський прем’єр-міністр Тоні Блер заявив: «Ми не можемо і не будемо міняти цінову політику щодо пального під тиском блокад і пікетів». Він спростував чутки, що запаси пального в країні вичерпуються. Водночас лідер лейбористів вважає, що «єдиний спосіб вирішити цю проблему — це чинити тиск на ОПЕК», повідомляє «Нью- Йорк Таймс».
Деякі аналітики теж вказують пальцем на нафтовий картель, зазначаючи, що реальне підвищення видобутку нафти становитиме лише 100 — 150 тисяч барелів, бо деякі країни- члени ОПЕК уже давно перевищують свої квоти. Тож, на їхню думку, зменшення цін на нафту може статися впродовж року, коли розпочнеться експлуатація нових родовищ, або зменшиться попит. Інші вважають, що намір ОПЕК стабілізувати ринок не спрацював головним чином через непевність — скільки так званої «нової нафти» стане надходити на ринок. Міністри країн-членів ОПЕК визнали, що ціни на нафту можуть вийти з-під контролю. Ще красномовніше висловився із цього приводу президент ОПЕК, міністр нафти Венесуели Алі Родрігес: «Ми наближаємося до великої кризи, оскільки нафтовидобувні потужності сягають межі».
Швейцарська «Трибюн де Женев» назвала підвищення виробництва нафти на 800 тисяч барелів гомеопатичною дозою, яка призначена для того, щоб вилiкувати пацієнта від кашлю без пониження температури. Тим часом берлінська «Вельт» наголосила, що «лише наївні уми можуть припустити, що ОПЕК спроможна зменшити ціни на нафту за допомогою дипломатичних рішень». До цієї теми також підключилися й російські газети. «Комерсант дейлі», зокрема наголошує, що нафтовий картель неспроможний ефективно регулювати рівень цін на нафту. Тим часом газета «Сегодня» повідомила, що Росію, яка видобуває приблизно 26 млн. барелів чорного золота на день, запрошено приєднатися до ОПЕК. Ця газета вважає, що виходом із нинішньої ситуації могло б стати залучення до ОПЕК таких крупних експортерів нафти, як Росія, Норвегія, Мексика та Оман. Питання лише в тому, чи побажають вони проводити скоординовану нафтову політику, яка не завжди обіцяє суперприбутки.
Бензинова паніка на Заході поки що не торкнулася України. Що є очевидно свідченням нашої економічної віддаленості від ЄС та європейських процесів. Москва ж, схоже, готується до повтору щасливої для неї нафтової кризи на Заході в 70-х.
