Жертв нацизму ділять на «чистих» і «нечистих»
Головний рабин Польщі Менахем-Пінкас Йоспович іще раз заявив агентству Рейтер, що наявність католицького хреста робить для іудеїв неможливим молитися в Освенцимі, 90 відсотків жертв якого були євреями. Єврейські радикали звинувачують поляків у тому, що вони намагаються «християнізувати» проблему Голокосту.
Польський уряд посів нині невизначену позицію. Адже якщо неєвреї справді становили з-поміж загиблих в Освенцимі лише десяту частину, то все одно йдеться про сотні тисяч жертв, які теж мають право на вшанування своєї пам’яті. Дехто з поляків розцінює вимоги єврейських організацій як спробу стерти з пам’яті людства згадку про жертви, яких зазнав під час Другої світової війни польський народ. А з другого боку, польське керівництво ні за яку ціну не хотіло б бути звинуваченим в антисемітизмі.
Мабуть, аби розрядити ситуацію, прем’єр Єжі Бузек заявив про намір побудувати меморіальний комплекс на місці іншого нацистського концтабору — Белжець, де загинуло від 600 тис. до 1 млн. мучеників, більшість з яких теж була євреями. Меморіал має являти собою стилізовану копію єрусалимської Стіни плачу...
У колишньому концентраційному таборі Дахау, біля Мюнхена, де нацисти утримували найбільших ворогів свого режиму, автор статті мав змогу зайти і до протестантської кірхи, і до католицького костьолу, і до православної каплиці, і до синагоги. Євреї становили меншість серед замордованих у Дахау. Але важко собі навіть уявити, щоб хтось із християн, які хотіли б ушанувати пам’ять своїх земляків — жертв нацистів у Дахау, заявив, що не може молитися там Ісусові, оскільки поруч стоїть синагога. Його відразу звинуватили б в антисемітизмі. І цілком слушно. Але як назвати в такому випадку намагання деяких єврейських кіл через півсторіччя знову провести сегрегацію жертв нацизму за расовою ознакою? І відмовити у праві на вшанування тим із них, хто не був євреєм?
